—. —уматри трохи р≥зн¤тьс¤ в≥д материкових ≥, можливо, представл¤ють незвичайний р≥зновид. ¬ ≤нд≥њ розр≥зн¤ють 3 породи або точн≥ше 3 сорту особин, тому що вони зустр≥чаютьс¤ все вкуп≥ в одному черед≥ й перебувають разом у кревному спор≥дненн≥. Ѕ≥льш ц≥нуЇтьс¤ " умириа", ¤кий р≥знитьс¤ потужною статурою й товстою шк≥рою, широкими грудьми, потужним хоботом, плоск спиною, що знижуЇтьс¤ назад, ≥ маленькими ногами. ћенш - "ћирга", легше складений, з вузенькими грудьми, малеханькой головою й слабеньким хоботом, опуклою спиною й довгуватими ногами. ќсобини "ƒвазала" займають середину по своњх зовн≥шн≥х ознаках ≥ своњм ¤кост¤м ≥ становл¤ть у вс≥х чередах величезне б≥льша частина ( до 90%). –озпов≥д≥ про б≥лосн≥жних слон≥в представл¤ють вимисел. јльб≥носи становл¤ть посередин≥ —. величезну ун≥кальн≥сть ≥ служать в Cиаме до в≥домого ступен¤ предметом культу. «аур¤дно вони лише мало св≥тл≥ше й мають трохи ще б≥льше св≥тлих пл¤м. Ќайкращ≥ екземпл¤ри њх були бл≥дуватого червон¤сто-бурого кольору ≥з бледножелтой райдужною оболонкою й найр≥дшими б≥лосн≥жними волосс¤ми на спин≥. јфриканський —. ще крупн≥ше аз≥атського й домагаЇтьс¤ до 5 метр≥в висоти. “≥ло його в≥дносно коротше й лежить на найб≥льш довгуватих ногах, груди вузеньк≥. „оло звужений наверх ≥ скошений назад, завд¤ки найменш сильному розвитку пов≥тр¤них порожнин у лобових кост¤х. —пина опукла. Ўк≥ра блакитнувато-асп≥дного кольору й утворюЇ найб≥льш б≥льш≥ складки. ¬еличезний плоск≥ вуха нев≥рноњ п¤тиугольной, практично нап≥вм≥с¤чноњ форми прикривають шейку й плеч≥ й практично стосуютьс¤ друг дружков≥ ¤к на потилиц≥, так ≥ п≥д гортанню. Ѕивн≥ ще крупн≥ше, чим в аз≥атського —. ≥ большею частиною розбудовуютьс¤ й у самок, але в них вони к≥лька найменших розм≥р≥в, чому в самц≥в. ѕовн≥стю розвинен≥ бивн≥ мають заур¤дно в≥д 2 до 2, 5 метр≥в довжини, при 30 - 50 килогр. ваги. —ам≥ довгуват≥ з доставлених у ™вропу бивн≥в мали до 3 метр≥в довжини при пор≥вн¤нне незначущ≥й ваз≥ (44 килогр.), завд¤ки њхн≥й тонкост≥; сам≥ млосн≥ - важили до 144,5 килогр. при 2,27 метр≥в довжини.  опит на фронтальних ногах 4, на задн≥х 3. ¬одитьс¤ в троп≥чн≥й јфриц≥ до п≥вдн¤ в≥д —ахари в≥д озера „ад до озера Ќгами. —. насел¤ють величезн≥ л≥си й тримаютьс¤ б≥льшою м≥рою поблизу води. ¬они обожнюють тепло й воду, але не страшать ≥ холоди. ’арчуютьс¤ т≥льки рослинною њжею; вони не лише об'њдають на деревах листи й бруньки, але нав≥ть юн≥ в≥тки й кору. ∆ивуть чередами заур¤дно в трохи 10-ов гол≥в, ≥ по розпов≥д¤х подорожан - ≥ до 1000. ¬атажком череди пост≥йно служить самка. ¬еличезна к≥льк≥сть потр≥бноњ —. њж≥ ( до 365 к≥ло свежайшей зелен≥ й до 16 цебер води) примушуЇ њх повсевременно скитатьс¤ з м≥сц¤ на м≥сце; при вс≥м цьому њх не зупин¤ють н≥ найвищ≥ гори, у ¤ких вони шукають сам≥ комфортн≥ перевали, н≥ р≥ки, ¤к≥ вони просто перепливають, н≥ п≥сков≥ р≥внини. «вичайним кроком —. проходить 4 - 6 килом. у годину й просто проб≥гаЇ 15 - 20 к≥лометр. “ривал≥сть житт¤ —. мають на уваз≥ близько 150 рок≥в. ѕовн≥стю росте —. в 25 рок≥в, але полова зр≥л≥сть наступаЇ в самц¤ в 20 рок≥в, у самки в 16.