Хребців у р. Elephas 7 шийних, 19 - 21 спинних, 3 - 4 поперекових, 4 крижових і 26 - 33 хвостових. Ключиць немає. Стегнові й плечові кістки різняться власною довжиною порівнянне з іншою частиною кінцівок. При помірному положенні звіриного вони мають вертикальне направлениe. Ліктьова й променева кістки повністю самостійні так само, як і більша й мала гомілкові; ліктьова массивнее променевий і перехрещується з нею. Кисть і стопа короткі; більш розвинено 3 палець; число фаланг повне, за винятком першого пальця, що полягає з 1 фаланги; число копит не постійно відповідає числу пальців (5). Головний мозок за формою власної пригадує мозок гризунів; величезні півкулі мають багато звивин; вони не прикривають мозочка. Верхніх порожніх вен дві. По обидва боки є по надартеріальному бронхові. Шлунок звичайний, печінка маленька без жовчного міхура, сліпа кишка дуже дуже розвинена. Насінники залишаються в черевній порожнині. Матка дворога. Плацента зонарная (поясна) з оболонкою, що відпадає (decidna). Залишки прадавніх представників роду Elephas знайдені у верхньому миoцене Остиндии (Е. insignis, Е. cliftii); по будові кутніх зубів вони наближаються до мастодонтів. У Європі виникли в пліоценову еру С., що нагадують будовою зубів сучасного африканського (Е. meridionalis в Італії й Франції). Посередині пліоценових форм Індії Е. planifrons відповідає європейському Е. meridionalis, тоді як інші (Е. hysudricus) представляють чітке споріднення із сучасним азіатським С. У четвертинний період виникають форми, кутні зуби яких побудовані по типу азіатського С.: Е. primigenius, Е. armeniacus у Прадавньому Світлі й Е. columbi в Америці. Поруч із ними продовжують існувати в Європі й форми типу африканського С. (Е. antiquus, Е. mnaidriedsis, Е. melitensis), але вони зосереджені в області Середземного моря, тоді як форми азіатського типу (Е. primigenius) скористалися широким географічним поширенням по всьому європейсько-азіатському континенту. Форми африканського типу вимерли раніше форм азіатського. Мамонт і схожі форми (Е. columbi) були в льодовикову еру сучасниками доісторичної людину в Європі й в Америці. Д. Педашенко.
Слон (Elephas) - єдиний сучасний рід загону хоботних (Proboscidea) ссавців з 2-мя видами Е. indicus (азіатський С.) і Е. africanus (африканський С.). Азіатський слон. Довжина тіла від кінця хобота до кінця хвоста 7 метрів, з. яких 2 припадають на хобот і 1,5 на хвіст; висота в зашейку до 3 метрів. Вага більших екземплярів до 4000 килогр. Складний массивнее африканського. Ноги товсті й порівнянне короткі. Широке чоло, втиснений у центрі й дуже опуклий з боків, має практично вертикальне положення; його пагорби представляють вищу крапку тіла. Вуха середніх розмірів, невірної чотирикутної форми, із трохи витягнутим кінчиком і завернутим усередину верхнім краєм. Бивні суттєво менше, чим в африканського С., длиною до 1, 6 метр., вагою до 20 килогр. Вони розбудовуються лише в самців, зрідка в самок. Копит на фронтальних ногах 5, на задніх 4. Водиться до півдня від Гімалайського хребта й на про-вах Цейлоні, Суматрі, Борнео.