ѕор≥вн¤нне з розм≥рами черепа черепна порожнина надзвичайно невелика й далеченько не робить його. „ерепн≥ к≥стки величезноњ товщини й м≥ст¤ть меж внешной ≥ внутр≥шньоњ пластинками щ≥льноњ к≥стковоњ речовини неос¤жн≥ пов≥тр¤н≥ порожнини, що перевершують м≥сц¤ми висоту черепноњ порожнини. “ак≥ пов≥тр¤н≥ м≥сц¤ Ї не вважаючи костей черепноњ кришки в носових кост¤х, у щелепн≥ в м≥жщелепних, у вс≥х кост¤х, що утворюють тверде небо й в≥сь черепного дна, у непарн≥й носов≥й (mesethmoidale) ≥ в лемеш≥; особливо розвинен≥ лобов≥ пазухи (sinus frontalis), ¤к≥ тривають через т≥м'¤н≥ й скронев≥ кост≥ до потиличних мыщелков. ” надзвичайно юному в≥ц≥, коли к≥стки не так товст≥ й пов≥тр¤н≥ м≥сц¤ в них не розвинен≥, черепна порожнина маЇ вже практично так≥ ж розм≥ри, ¤к у дорослого зв≥риного. « в≥ком вона надзвичайно не досить зростаЇ; наростають лише зовн≥шн≥ розм≥ри черепа й прит≥м б≥льшою м≥рою у висоту; шви меж окремими кост¤ми практично все заростають ≥ сначало окрем≥ пов≥тр¤н≥ порожнини вступають один з одним у пов≥домленн¤. Ќосов≥ отвори розм≥щен≥ надзвичайно високо й звернен≥ вгору й назовн≥; вони вит¤гнут≥ праворуч ул≥во й сплющен≥ понад униз. ћ≥жщелепн≥ к≥стки обмежують њх знизу. —куловые к≥стки утворюють лише середню частину скуловых дуг., а передн¤ частина њх утворена верхньощелепними кост¤ми. ”се давно знають те, що нижн¤ щелепа р≥знитьс¤ длиною висх≥дних в≥ток; фронтальн≥ зросл≥ к≥нц≥ њњ обох половин (Symphisis) вит¤гнут≥ в р. Elephas у загострений виступ. –≥зц≥в у р. Elephas лише два у верхн≥й щелеп≥; вони перетворен≥ в довгуват≥ бивн≥, не мають кор≥нь ≥ волод≥ють невизначеним ростом; речовина њх (слон¤ча к≥стка) складаютьс¤ з особливо щ≥льного дентину; емалевий шар Ї в сучасних лише на сам≥й верх≥вц≥ бивн¤, але в ¤кихось вимерлих в≥н триваЇ зв≥дти уздовж бивн¤ у вигл¤д≥ смуг незначущоњ ширини. ” майже вс≥х вид≥в мастодонт≥в була пара бивн≥в ≥ в нижн≥й щелеп≥, лише суттЇво найменш розвинених. Ѕивн≥ мають власних молочних попередник≥в маленьких розм≥р≥в, що й надзвичайно рано випадають. ≤кл≥в немаЇ.  ор≥нних з кожноњ сторони зверху й знизу по 6, але в≥дразу працюють 1 або 2; фронтальн≥ зуби, що стираютьс¤, по черз≥ зам≥щаютьс¤ задн≥ми. ћолочних, тобто вертикальних, попередник≥в кутн≥ зуби не мають. ¬они побудован≥ по типу так наз. складних зуб≥в, тобто складаютьс¤ з незл≥ченних поперечних пластинок (складок) дентину, покритих емаллю й спа¤них цементом. ѕочатковою формою, з ¤коњ р≥вном≥рно виробилас¤ така будова зуб≥в, Ї зуби мастодонт≥в. ” прадавн≥х вид≥в жувальна поверхн¤ њх покрита поперечними р¤дами пагорб≥в, од¤гнених товстим шаром емал≥. - ” найб≥льш нов≥тн≥х форм число поперечних р¤д≥в горбк≥в стаЇ б≥льше; сам≥ горбки, зливаючись один з одним, перетвор¤тьс¤ в поперечн≥ складки, њх емалевий шар тоншаЇ, а в улоговинках меж ними в≥дкладаЇ цемент. —хоже ж будову мають зуби ¤кихось копалин —.; в ≥нших, а також у сучасного африканського —. складки дентину стають вище, залишаючись пор≥вн¤нне нечисленними й широкими; зрештою, в аз≥атського —. ≥ ¤кихось копалин, у тому числ≥ в мамонта, складки дентину б≥льш вузьк≥, висок≥ й зближен≥ разом ≥ число њх домагаЇтьс¤ власного maximum.