ƒерев≥й (Achillaea Millefolium), ромашка (Matricaria chamomilla), римська ромашка (Anthemis nohiгs) ≥ арн≥ка (Arnica montana) належать до в≥домих ц≥лющих рослин. ѕерська ромашка (–уrethrum roseum) даЇ так ≥менований перський або далматский порошок, що виходить в≥д розтиранн¤ в маленький порошок кв≥точок, що й уживаЇтьс¤ в≥д комах. —.  оржинский.
—лон¤ча к≥стка - з≥ старожитн≥х час≥в становила дорогоц≥нний матер≥ал дл¤ виробленн¤ предмет≥в розкош≥. јнтичн≥ греки робили нав≥ть колосальн≥ скульптури ≥з —. к≥стки: залишк≥в цих твор≥в мистецтва до нас не д≥йшло, але Ї припущенн¤, що вони були з дерева й т≥льки покрит≥ —. к≥сткою (Quatremiere de Quincy, "Le Jupiter Olympien", ѕара., 1815). ” д≥йсний час матер≥ал цей стаЇ щороку усе найб≥льше й поболее найр≥дшим, ≥ вживаЇтьс¤ т≥льки на маленьк≥ реч≥ й декорац≥њ, завд¤ки можливост≥ просто п≥ддаватис¤ р≥зцю й пол≥руванню. «верн≥ть увагу на те, що основним джерелом —. ≥кл≥в служить јфрика: найкращий сорт вивозитьс¤ ≥з √в≥нењ; в≥н у свежайшем вид≥ нап≥впрозорий, твердий ≥ найменш ≥нших жовт≥Ї згодом. «≥ сх≥дного берега, чрез јбессинию й порти “емного мор¤ вивоз¤ть частиною пр¤мо в ™вропу, частиною через Ѕомбей, сорт г≥рше - не багато прозорий, кольором потемнее, нер≥дко в поламаному й растресканном вид≥ й поболее здатний жовт≥ти. « ≤нд≥њ й ≤ндо^- итаю —. к≥стка вивозитьс¤ б≥льше в  итай; дамська —. к≥стка вважаЇтьс¤ самим найкращим, але найр≥дшим сортом. ƒуже хочетьс¤ п≥дкреслити те, що ≥кла, що надход¤ть у продаж, домагаютьс¤ 2,5 м. довжини й ваги в 90 кгр., хоча переважають штуки вагою найменш 10 кгр. «аур¤дно ≥кла вигнут≥ по дуз≥ кола, хоча попадаютьс¤, ≥ двоњстоњ кривизни, на зразок бичачого рога; у п≥дстави, практично на половину довжини, вони трубчаст≥, але порожнеча р≥вном≥рно звужуЇтьс¤, а ст≥ни њњ товщають, до гострого к≥нц¤. –озр≥з заур¤дно приблизно эллиптичесий (5:4); будова пригадуЇ дерево; кора заур¤дно мм. 3 толщиною й не багато р≥знитьс¤ в≥д маси, але час в≥д часу буваЇ товст≥ше й чорна. —в≥жорозр≥зане ≥кло також зсихаЇтьс¤ ¤к ≥ дерево, але прим≥тна зм≥на розм≥р≥в в≥дбуваЇтьс¤ й уздовж волокон; висушуванн¤ потр≥бно створювати надзвичайно марудно, по ≥ншому виход¤ть трещинкы. –озпилюють —. к≥стка надзвичайно вузькоњ пилою з досить б≥льшими, але не багато розведеними зубц¤ми, змочуючи водою, тому що нагр≥ванн¤ пилки викликаЇ трещинкы в матер≥ал≥. ћатер≥ал цей так дорогий, що вс≥ обр≥зки збирають, а при обробц≥ на токарському верстат≥ намагаютьс¤ не обертати надлишкове в стружки, а в≥др≥зувати к≥льц¤. –≥зальн≥ ≥нструмент при обробц≥ —. к≥стки повинн≥ швидше скоблити, чим р≥зати стружку, з побоюванн¤ попсувати дорогий матер≥ал. Ўл≥фують —. к≥стка хвощем, з водою, пот≥м отмоченной пемзою з водою, на повст¤н≥й "л¤лечц≥" дл¤ гладких поверхонь ≥ щ≥тц≥ - дл¤ грав≥рованих. ƒл¤ пол≥руванн¤ вживають трепел або мед на ганч≥рц≥, з мильноњ водою. —. к≥стка просто офарблюЇтьс¤ за допомогою ан≥л≥нових фарб ≥ ≥нших повс¤кденних барвник≥в, при цьому протравою служить олов'¤на с≥ль, квасцы й т.п. Ќайкращим клеЇм дл¤ —.