У якихось видів цей процес полегшує ще потужною подразливістю тычиночных ниток, як напр. у волошки, видів будяка та ін. Коли комаха, прагнучи просочитися до нектарию, що ховається на деньке трубки віночка, доторкається хоботком до ниток тичинок, то вони дуже скорочуються; таким образом пыльниковая трубка сама стрімко насувається на кінець стовпчика, який і виносить пилок назовні. Далеко не всі види С. запилюють засобом вітру. Плід С. представля так іменован сім'янк, тобто одногнездный однонасінн орех, що нерастрескивающийся, с кожистой либо деревянистой При всім цьому ті волоски або щетинки, які оточували підстава віночка, перетворяться в чубчик, службовець як би парашутом, що й дозволяє сім'янкам далеченько розноситися по вітру. В інших же видів на кінці сім'янки розбудовуються два або три шипика зі зверненими назад зубцями ( як у низки, тобто Bidens). Засобом цих шипиков сім'янки причіпляються до вовни звіриних або платтячку людини й таким образом розносяться на далеку відстань. Порівнянне в деяких видів С. немає ніяких особливих пристосувань для розносу плодів. Насіннячок С. постійно без білка, з надзвичайно маслянистими сім'ядолями. ДО С. належать приемущественно трав'янисті рослини, однорічні або довголітні, пореже кущі або деревця. Листи в їхні чергові, дуже зрідка перекірливі. С. всепоширені по всій земній кулі, але особливо важливу роль вони відіграють у Північній Америці. Також у середній Азії й по всій південній Європі вони живуть у значимій кількості, але в напрямку до півночі число їх видів суттєво убуває. Майже всі види С. належать до принципових культурних рослин. Посередині їх 1-ое місце займає соняшник (Нelianthus annuus), родом з Мексики, що відрізняється самими більшими головками із усього сімейства С. ( час від часу до 30 стм. у поперечнику). Його насіннячок ідуть на виготовлення масла, також уживаються як ласощі. Соняшник розводиться в большенном кількості в чорноземних степових губерніях Рф, у середній же Рф, м'яко кажучи, сажается лише в городах. Інший вид цього ж роду, Helianthus tuberosus, топінамбур або земельні груші, розводиться заради власних підземних бульб, які вживаються, як овоч. Сафлор (Carthamus tinctorius) возделывается для двоїстої мети: з насінь його вичавлюють надзвичайно не погане масло, а з віночків добувають коштовну жовтувату фарбу. Мадия (Madia sativa) розводиться для насінь, з яких добувається масло. У городах розводяться із С. козелец (Tragopagon porrifolius), скорзонер (Scorzonera hispanica), латук (Lactuca sativa), эндивий (Cichorium endivia), цикорій (Cichorium intybus), артишоки (Cynara scolymus), кардоны (Cynara cardunculus) і ін. У квітниках: георгіни (Dahlia variabilis), айстри (Aster chinensis), маргаритки (Bellis perennis), майорці (Zinnia elegans), кореопсис (Coreopsis tinctoria), чорнобривці (Tagetes, кілька видів), нігтики (Calendula officinalis) і нек. ін. Майже всі види С., внаслідок гіркуватого смаку й ароматичных речовин, уживаються в медицині, як напр. полинь (Artemisia), один вид якої (Artemisia absinthium) дає пізнаваний абсент, Artemisia cina дає цитварне насіння, відоме противоглистное засіб; Artemisia dracunculus дає пізнаваний овоч - естрагон.