ќкрем≥ кв≥ти заур¤дно надзвичайно невелик≥, час в≥д часу дуже маленьк≥, усього в 2 - 3 мм. длиною. ¬они складаютьс¤ з нижньоњ зав'¤з≥, одногнездой ≥ однонас≥нноњ, на вершин≥ ¤коњ прикр≥плений сростнолепестный в≥ночок. ” п≥дстави цього крайнього заур¤дно знаход¤ть р¤д волоск≥в або щетинок, або трохи зубчиков, або хоча б перетинчасту обл¤м≥вку. ÷≥ утвори в≥дпов≥дають рудиментарн≥й чашечц≥. —амий в≥ночок представл¤Ї два б≥льш всерозповсюджен≥ типи: трубчастий, ≥з правильним п¤тизубчатым в≥дгином, ≥ нев≥рний, так ≥менований ¤зичковий, при цьому вс≥ 5 його дещицею зростаютьс¤ в одну пластинку, в≥д≥гнуту в одну сторону. ” надзвичайно майже вс≥х рослин описуваного с≥мейства головки пол¤гають лише ≥з трубчастих кв≥точок, ¤к, напр., у волошок, лопуха, волчеца, артишоку й ≥н., - вообщем у всього в≥дд≥лу —уnагеае. ¬ ≥нших же, ¤к кульбаби, козельца, скорзонеры, латуку, цикор≥ю й ≥н., ¤ких з'Їднують у незвичайну групу Ligulifloraae, ус≥ кв≥точки ¤зичков≥. «рештою, у трет≥х у кожн≥й головц≥ перебувають кв≥точки двоњстого роду, конкретно по окружност≥ ¤зичков≥, а в центр≥ трубчаст≥, ¤к це ми спозираЇмо в сон¤шника, айстри, георг≥ни, н≥гтик≥в, бархатцев, ромашки та ≥н. ћожна згадати ще про 3-ий тип в≥ночка, конкретно двугубый, у ¤кому три дещиц≥ в≥ночка ор≥Їнтован≥ в одну сторону, а дв≥ ≥нш≥ в ≥ншу. ÷ей тип свойствен груп≥ мутизиевых (Mutisieae), ¤к≥ всепоширен≥ основним образом в јндах ѕ≥вденноњ јмерики. ¬ообщем, один вид з даноњ дл¤ нас групи (Gerbera Anandria Schultz-Bip.) зустр≥чаЇтьс¤ в —х≥дному —иб≥р≥. “ичинок в ус≥х —., за найр≥дшими виключенн¤ми, 5; вони приростають своњми нитками до трубки в≥ночка, а пильовиками зростаютьс¤ в одну порожню трубку, що оточуЇ стовпчик.  райн≥й к≥нчаЇтьс¤ двураздельным рильцем р≥зного пристрою. ” вс≥х цикорних (Liguliflorae) ≥ б≥льшоњ частини артишоковых (Cynareae) ус≥ кв≥тки двостатев≥, тобто м≥ст¤ть у дл¤ себе й тичинки й маточка. ” ¤кихось вид≥в ≥з крайньоњ групи , але, останн≥ кв≥ти робл¤тьс¤ пошуками, ¤к, напр., у волошки (Centaurea). ¬ ≥нших —. крайов≥ ¤зичков≥ кв≥точки бувають, внасл≥док недорозвиненн¤ тичинок, ж≥ночими, а час в≥д часу, внасл≥док атроф≥њ зав'¤з≥, зовс≥м безстатевими. —ередн≥ ж трубчаст≥ кв≥ти в б≥льшост≥ випадк≥в двуполы, час в≥д часу ж, в≥д недорозвиненн¤ зав'¤з≥, перетвор¤тьс¤ в чолов≥ч≥. «рештою, у ¤кихось вид≥в, ¤к напр. в американського роду Leptocarpha, ус≥ крайов≥ кв≥ти бесполы, а вс≥ середн≥ трубчаст≥ на одних екземпл¤рах перетвор¤тьс¤ в чолов≥ч≥, а на ≥нш≥ в дамськ≥. «апиленн¤ —. заур¤дно в≥дбуваЇтьс¤ засобом комах. ѕильовики лопаютьс¤ поздовжн≥ми щ≥линами, що в≥дкриваютьс¤ снутри пыльниковой трубки. ” цей час стовпчик укритий ще снутри в≥ночка, дос¤гаючи власною вершиною т≥льки п≥дстави пильовик≥в. ѕот≥м в≥н починаЇ стр≥мко подовжуватис¤ й своњм верхн≥м к≥нцем, або особливими волосками, що од¤гають його, под≥бно шомполу, вичищаЇ всю внутр≥шню поверхню пыльниковой трубки й увесь пилок виносить назовн≥. ќтут пилок прилипають до н≥жок комах, що в≥дв≥дують кв≥точки й розноситьс¤ ними на ≥нш≥ головки.