–азделы

“≥ло њх позбавлене внешной раковини, але п≥д мант≥Їю Ї рудиментарна не сп≥ральна раковина у вигл¤д≥ вапн¤ноњ пластинки або, у ¤кихось Arionidae, - дек≥лькох вапн¤них зерн¤ток. ўелепи в Limacidae без пор≥бнин, в Arionidae з дуже розвиненими ребрами. ѕредставники цих с≥мейств живуть у вс≥х по¤сах обох п≥вкуль, тримаютьс¤ б≥льшою м≥рою в сирих м≥сц¤х ≥ харчуютьс¤ ¤к рослинними, так ≥ зв≥риними субстанци¤ми. ѕожираючи рослини (городин, ¤годи й т.п.), ¤к≥сь —. можуть приносити в≥дчутну шкоду. Ѕ≥льш перес≥чн≥ ≥з сем. Limacidae пологи Limax ≥ Amalia; у першого загострене на к≥нц≥ т≥ло не маЇ на спин≥ гребен¤ позад мант≥њ, ¤ка покрита концентричними л≥н≥¤ми, у другого на спин≥ дуже розвитий греб≥нь. ƒо першого ставитьс¤ напр. —. большенный (Limax mаximus L.), cеpого або жовтувато-б≥лого кольору, з поздовжн≥ми темними смугами або пл¤мами, з мант≥Їю, посипаноњ темними пл¤мами, ≥ пост≥йно однокол≥рноњ с≥руватоњ або желтосерой п≥дошвою. ƒомагаЇтьс¤ в довжину 6 дюйм≥в; водитьс¤ в ™вроп≥ й на ћадейр≥, а також завезений у —оед. Ўт. ѕ≥вн≥чноњ јмерики. ”се знають те, що не багато рухливий; потривожений, вт¤гуЇ голову п≥д мант≥ю. ¬ид≥л¤Ї р¤сний т¤гучий слиз, на нитках ¤коњ може п≥дв≥шуватис¤. яЇчка в≥дкладаютьс¤ купками. —. польовий (L. agrestis L.), з≥ зморшкуватою шк≥рою й маленьким гребенем на вузенькому хвост≥, в≥д б≥луватого до краснобурого кольору, однокол≥рний або посипаний бурим, з б≥лоњ, у центр≥, ¤к б≥льша частина з нас пост≥йно говорить, с≥ркою ногою, длиною до 3 дюйм≥в; водитьс¤ в ™вроп≥ й на островах, що примикають, на  авказ≥, в јлжир≥ й —получених Ўтатах —≥вба. јмерики (куди завезений). ѕор≥вн¤нне з попередн≥м надзвичайно рухливий, р≥знитьс¤ потужним розмноженн¤м ≥ запод≥юЇ большенный шкода городам. ѕод≥бно ¤кимось ≥ншим —. може спускатис¤ з в≥ток на слизуват≥й нитц≥. ƒо роду Amalia ставитьс¤, напр., A. marginata Drap., в≥д жовтого до бурого кольору з темними пл¤мами й з однокол≥рною п≥дошвою, длиною 2
- 2 1/2 дюйма; водитьс¤ в —ередн≥й ≥ ѕ≥вденн≥й ™вроп≥. ƒо роду Arion ≥з сем. Arionidae ставитьс¤ A. rufus L. s. empiricorum Fer., товстий, зморшкуватий, трохи округлений на обох к≥нц¤х, однокол≥рний або смугастий, кол≥р обыкновеннно червоно-бурий ≥з чорнуватою головою, п≥дошва з темними крайовими зонами, довжина 4 - 5 дюйм≥в. ¬одитьс¤ в ™вроп≥ й на островах, що примикають. ƒуже шкодить городам; не вважаючи рослин поњдаЇ й ус¤к≥ зв≥рин≥ речовини, що розкладають. Ќезл≥ченн≥ ¤Їчка в≥дкладаютьс¤ поодинц≥ в землю.
Ќ.  н.
—ловотв≥р (ньому. Wortbildung) - те ж, що "морфолог≥¤": в≥дд≥л граматики, що трактуЇ про формальний состав сл≥в.
—ложноцветные (Compositae, Synanthereae) - заголовок самого широкого с≥мейства рослин, що м≥стить усередин≥ себе найб≥льше 11000 вид≥в, тобто близько 1/10 ус≥х кв≥ткових рослин. ќсновна в≥дм≥тна ознака цього с≥мейства пол¤гаЇ в тому, що в нього, ¤к указуЇ самий заголовок, кв≥точки начебто б складн≥, тобто те, що в гуртожитку йменуЇтьс¤ кв≥ткою, представл¤Ї по сут≥ ц≥ле суцв≥тт¤ з маленьких кв≥точок. ÷≥ кв≥ти посиживают на загальному лож≥, тобто розширеному к≥нц≥ кв≥ткон≥жки, що маЇ плоску, ув≥гнуту або опуклу поверхню й оточен≥ загальною обгорткою, тобто ¤к би загальною чашечкою, що пол¤гаЇ з 1-го або дек≥лькох р¤д≥в прицветников.

0 822

Используются технологии uCoz