Сімейство С. містить усередині себе надзвичайно величезне число видів, що водяться у всіх широтах, хоча на півдні число видів більше, чим на С. Центральний рід Tabanus має наступні відповідні ознаки: вусики такої ж довжини, як голова або чуйний довше й мають на 3-їм членику бічну нарізку; черевце такої ж ширини або незначно обширнее груди; крила в спокої залишаються напіврозкритими. С. бичачий (Tabanus bovinus), один зі звичайних і більших видів С., домагається довжини 24 мм., темно-бурого кольору із грудьми, покритих жовтими волосками й чорнуватими смугами; сегменти черевця зверху з білосніжним трикутником посередині й облямовані сзаду червоно-жовтою смугою; крила злегка буруваті. Оленячий С. (Tab. tarandinus), що водиться в тундрах сівба. Рф, є реальним бичем для північних оленів. Інші види роду Tabanus, також близьких йому пологів - дождевки (Haematopota) і златоглазки (Chrysops) подібні по стилю життя з бичачим С. Найкращим засобом для запобігання худоби від нападу С. служить обмазування звіриних ворванню; у крайній час був запропонований метод ликвидирования С., заснований на тому, що С. обожнюють відвідувати калюжі з водою й набирати воду; на поверхню калюж наливають шар гасу, внаслідок що С. прилипають до поверхні калюжі й гинуть або навіть, коли й бувають у стані полетіти, то скоро гинуть, тому що гас змочує їх і просочується в тіло через дыхальца (див. Порчинский, "С. і простий метод їх ликвидирования", 1898). М. Римський-Корсаков. Слизувата оболонка -, що вистилає порожнина рота, глотки, харчового тракту й усього шлунково-кишкового каналу, порожнина жовчного міхура, носа, дихальних шляхів та ін. та ін. Вона те видасться гладкою, те утворює цілий ряди поздовжніх або поперечних складок, або ж складки, перетинаючись один з одним, становлять мережу. Вільна поверхня С. оболонки, дивлячись по вдачах того або іншого органа, представляється гладкою, або вона усаджена маленькими випинаннями, сосочками (papillae), або ж покрита большенными, видними неозброєним оком, конічної або циліндричної форми придатками, ворсинками (villi). Поверхня С. оболонки повсевременно вистелена епітелієм, який можливо або у вигляді мультислойного мостовидного епітелію, або у формі циліндричного одношарового й мультислойного миготливого епітелію, або, зрештою, має вигляд звичайного одношарового циліндричного епітелію. Сама С. оболонка складається зі сполучної тканини й заурядно розділяється на фактично С. оболонку й так назыв. подслизистую оболонку. 1-ая з'являється тоненькими пучечками сполучнотканинних фибриллей, які те переплітаються разом у різних напрямках, то йдуть більшою мірою в одному якому-небудь певному напрямку й становлять найбільше або найменш щільну тканину. Меж пучками сполучнотканинних фибриллей у більша частина випадків містяться мережі тонких еластичних волокон, а рівно різного роду клітинки сполучної тканини й лейкоцити. У якихось органах, у мові, тонкі пучки сполучнотканинних фибриллей, переплітаючись меж собою, утворюють рід сіточки (reticulum). Фактично С.