¤струбиноњ ужаснее сп≥ву ≥нших —. ” свою п≥сню вона заур¤дно вводить окрем≥ строфи з п≥сень ≥нших птах≥в, особливо краще, чим вона, що сп≥вають - чорноголовоњ й с≥руватоњ —., що тримаютьс¤ в тих же м≥сцевост¤х (зв≥дси й заголовок "пересм≥шник"). Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що с≥рувата —. (S. cinerea) всепоширена б≥льше. ¬она зустр≥чаЇтьс¤ скр≥зь у ™вроп≥, не вважаючи п≥вн≥чних окрањн, також в јлтањ, “уркестан≥,  авказ≥, ѕерс≥њ й ћалоњ јз≥њ. —≥рувата —. - коричнево-с≥рого кольору, голова найб≥льш незапл¤мованого с≥руватого, гортань б≥лосн≥жне; нижн¤ сторона т≥ла св≥тла, з винно-рожевим кольором на груди й рудим на боках. Ќоги жовтуват≥.  ладка з 5 жовтих, зелених або блакитнуватих ¤Їць ≥з с≥руватими пл¤мами. ƒл. 15 стм. „орно голова —. (S. atricapilla) - одна з найкращих сп≥вочих птах≥в Ївропейських сад≥в ≥ св≥тлих л≥с≥в. –≥знитьс¤ активно черною в самц≥в ≥ красно-бурою, у самок ≥ юних птах≥в, шапочкою на голов≥. –ешта оперенн¤ с≥руватого кольору, найб≥льш св≥тле на нижн≥й сторон≥ т≥ла. Ќоги с≥руват≥. ƒл. 15 стм.  ладка з 5 блискаючих, заур¤дно розоватых ¤Їць ≥з темними бурими ц¤тками й рисками. ƒва ≥нш≥ прост≥ середньоЇвропейськ≥ виду: садова —. (S. hortensis; зверху оливко-с≥рого кольору; дл. 16 стм.) ≥ —. замрушка або —. пересм≥шку (S. corruca; зверху св≥тлого бурувато-с≥рого кольору з пепельно-серою головою; дл. 14 стм.). ё. ¬.
•едз≥ - заголовок комах ≥з загону двокрил, що ставитьс¤ або до ц≥лого с≥мейства Tabanidae, або в найб≥льш вузенькому зм≥ст≥ до одному з полог≥в у ц≥м с≥мейств≥
- Tabanus. —ем. —. належить до п≥дзагону короткоусых (Brachycera) ≥ м≥стить усередин≥ себе мух большенный або середньоњ величини. √олова —. маленька, спереду опукла; досить довгуват≥ вусики мають к≥льчастий крайн≥й членик; хоботок самок з 4 дуже розвиненими колючими щетинками, за допомогою ¤ких —. проколюють шк≥ру зв≥риних, кров'ю ¤ких вони харчуютьс¤; у самц≥в —., ¤к у майже вс≥х ≥нших двокрилих, напр. комар≥в, що колютьс¤ щетинки бувають нерозвинен≥ й тому вони харчуютьс¤ не кров'ю, а соком рослин ≥ нектаром кв≥т≥в. ќка —. блискуч≥ й переливають р≥зними кв≥тами; заголовок —. вийшло, можливо, внасл≥док того, що в той час, коли вони ссуть кров, њх можна зн≥мати руками з≥ зв≥риних, так що вони видадутьс¤ начебто б сл≥пими. «вичайно ж, ус≥ ми дуже добре знаЇмо те, що досить довгувате й велике черевце складаЇтьс¤ з 7 членик≥в; на крилах 3-¤ поздовжн¤ жилка Ї розгалуженою. Ћичинки —. подовжен≥, з м'¤систими бородавками на черевних к≥льц¤х, що представл¤ють рудиментарн≥ черевн≥ ноги. ќдн≥ з личинок живуть у вод≥, ≥нш≥ в земл≥ й п≥д корою дерев, основним образом у ходах личинок р≥зних жук≥в, ¤ких вони поњдають; личинки, що живуть у вод≥, харчуютьс¤, ц≥лком ймов≥рно, основним образом молюсками (Planorbis ≥ ≥н.). ћ≥сцезнаходженн¤ —. з'Їднане, внасл≥док виду житт¤ личинок, з водою й л≥сом; доросл≥ комахи обожнюють в≥дв≥дувати калюж≥ з водою й забирають за допомогою хоботка крапельки води. ” ¤кихось м≥сцевост¤х —. ¤вл¤ють собою жахливий бич дл¤ худоби й людей; не вважаючи того, зрозум≥ло, що при укус≥ —., так само ¤к ≥ ≥нш≥ мухи, можуть увести в кров зв≥риноњ отрута сиб≥рськоњ виразки й т.п.