јле в цих вар≥антах —. не супроводжуЇтьс¤ тими про¤вами божев≥лл¤, ¤к≥ дом≥шують до нього при розгл¤нутому вище вторинному —., тому що суб'Їкт був на псих≥чному р≥вн≥ здоровий до виникненн¤ мозкового мученн¤. “ому таке —. просто р≥знитьс¤ в≥д вторинного й нарешт≥ вид≥л¤Їтьс¤ в незвичайну категор≥ю п≥д заголовком "—. на ірунт≥ орган≥чноњ поразки мозку" (dementia е laesione cerebri organica). ¬оно спостер≥гаЇтьс¤ сл≥дом за мозковим ударом, коли поразка мозкових посудин, що викликало крайн≥й, поширюЇтьс¤ дал≥; пот≥м при пухлинах мозку, сиф≥л≥тичних действи¤х. у мозку, розм'¤кшенн≥ мозку й т.п. як би це було не дивно, але при придбаному розлитому запаленн≥ мозковоњ кори, що лежить у баз≥ прогресивного парал≥чу, занепад ≥нтелектуальних можливостей становить наст≥льки незм≥нний ≥ видатний симптом, що дл¤ даноњ захворюванн¤ прийн¤те також равнозначащее заголовок "парал≥тичне —.". «рештою, ¤к особлива форма божев≥лл¤ р≥знитьс¤ ще так назыв. "старече —.". ≤ндив≥дуальност≥ даноњ форми пол¤гають у тому, що п≥д впливом старечого в≥ку в психолог≥чн≥й сфер≥, також у мозку, в≥дбуваютьс¤ ¤к≥сь конф≥гурац≥њ, при цьому духовн≥ розлади в старих одержують колер, не характерний тим же самим формам у юному або зр≥лому в≥ц≥. ќсобливо типово дл¤ старечого —. розлад пам'¤т≥: нов≥тн≥ спогади, сприйман≥ нездоровим старечим мозком, практично на даний момент же забуваютьс¤, а мемуари про здавна минулий збер≥гаютьс¤, але некоректно локализируютс¤ в час≥. “ому так≥ нездоров≥ живуть начебто б у фантастичному св≥т≥, сочетанном з обривкових мемуар≥в минулого, стерпних у д≥йсне, при цьому справжн¤ реальн≥сть, не вважаючи того, перекручуЇтьс¤ обманами емоц≥й ≥ маревними думками пересл≥дуванн¤ й велич≥. —тарече —. також обірунтоване орган≥чними зм≥нами мозковоњ тканини й не п≥ддаЇтьс¤ зц≥ленню.
ѕ. –озенбах.
—лавки (Sylvia) - р≥д славковых птах≥в (Sylviidae), що характеризуЇтьс¤ округлим, слабеньким дзьобом, злегка округленими крильми, 1-ое махове перо ¤ких суттЇво коротше половини другого, хоча ¤сно видаЇтьс¤ через верхнЇ п≥р'¤, що крило, а третЇ й 4-ое махове п≥р'¤ - довше ≥нших. ’в≥ст двенадцатиперый, широкий, округлий. « 23 досить бл≥до й монотонно пофарбованих вид≥в —. б≥льша частина живе в палеарктической област≥, у л≥сах ≥ садах, ¤к перел≥тн≥ птахи. √н≥зда в'ють пост≥йно в чагарниках, низковато над землею, ≥з сухих стеблинок, кор≥нь травок ≥ рослинного пуху, нер≥дко з выстилкою з к≥нського волосу, час в≥д часу й без ус¤коњ выстилки. «а не поганий сп≥в нер≥дко тримаютьс¤ в кл≥тинках. Ќеволю перенос¤ть заур¤дно в≥дм≥нно й звикають до р≥зного корму. ¬≥с≥м вид≥в зустр≥чаютьс¤ в ™вроп≥. ўонайнайб≥льший з них, ¤струбина —. або пересм≥шник (у спб. птахолов≥в - S. nisoria), всепоширена в середн≥й ≥ п≥вденн≥й ™вроп≥; тримаЇтьс¤ в м≥сцевост¤х, покритих низькими чагарниками. —. ¤струбина зверху с≥руватого кольору, знизу - св≥тла ≥з с≥руватими поперечними пл¤мами в старенькых птах≥в; зовн≥шнЇ керуюче п≥р'¤ з белою каймою. Ќоги жовтуват≥. ƒл. 18 стм.  ладка з 5 с≥рих ¤Їць ≥з найб≥льш темними ц¤тками.
—п≥в —.