домагаються 10 стм. довжини. В. Шевяков.
Скотт (Sir Walter Scott) - відомий англ. романіст (1771 - 1831). Дитинство провів посередині шотландської природи, навчався в Единбургові й різнився страстною любов'ю до читання. Його улюбленими творцями були Шекспір, Мільтон, Спенсер. Ранешняя його схильність до дослідження історії позначилася в захопленні середньовічними хроніками Фруассара й державними шотландськими переказами. На 21-м г. він став адвокатом, але надзвичайно не досить займався даної для нас професією, скоро віддавшись цілком літературної діяльності. Він почав з віршованих перекладів 2-ух балад Бюргера, "Донора" і "Здичавілий мисливець" (1796). Було б погано, якби ми не відзначили те, що в 1799 г. він одержав місце шерифа в Селькиркшире й поселився там на фермі Ашскиль, на березі Твіду, з юний дружиною, француженкою по походженню. Виданий ним тритомний збірник: ". Minstrelsy of the Scottish Border" зробив йому сходу літературне ім'я. До складу збірника ввійшло кілька унікальних балад і величезна кількість обробок південно-шотландських народних сказань. В 1800 г. С. виступив з большенный поемою: " The Lay of the last minstrel" - першої із цілої серії поем, що описують у романтичном дусі лицарський побут прадавньої Шотландії. Найвидатніші поеми або, точніше, віршовані романи: "Marmion", " The Lady of the Lake", "The Vision of Don Roderick", "Rokeby", "The Lord of the Isles", "The Field of Waterloo", "The Bridal of Triermain". До того ж періоду ставляться літературно-історичні праці С.: "Life and works of John Drydon" (1808) і "Life a. works of Dean Swift" (1814 - 1817), також "Border antiquities" (1814) і "Paul's Letters to his Kinsfolk" (опис закордонних спогадів, 1815). Зростаюча літературна слава так приростила стан Вальтера С., що він в 1812 г. роздобув маєток Абботсфорд, прославлене в літературі як місце походження романів Вальтера С. В Абботсфорде кінчені були крайні поеми С.; там же він почав серію власних іменитих романів. Найвидатніші з них: "Waverley", "Guy Mannering", "Tho Antiquary", "Old Mortality", "Rob Roy", "Ivanhoe", "The Bride of Lamermoor", "Quentin Durward", "The fair maid of Perth". С. вів шикарний стиль життя, вибудував для себе в Абботсфорде замок у середньовічному стилі, куди з'їжджалися гості звідусіль, і при власному неуменье вести справи дуже заплутався, особливо внаслідок невдалих валютних спекуляцій; в 1826 г., коли трапився крах банкірського будинку, у якому він був вкладником, він опинився не тільки лише без гроша, але й з більшим боргом (117000 фн. стерл.). При цьому його здоров'ї було вже дуже розстроєне. Феноменальне уменье працювати при всіх обставинах посприяло йому частково подолати з бедою. У добутках, написаних опосля руйнування, видні сліди квапливої роботи, та і якісь із його більш фаворитных романів, як напр. "Woodstock", ставляться до того ж часу. Крайніми романами Вальтера С. були: "Count Robert of Paris" і "Castle Dangerous". Не вважаючи романів, він написав широку історичну працю "Life of Napoleon Bonaparte" (1827), ряд літературних нарисів, історичних статей, "Історію Шотландії" для енциклопедії Ларднера, ряд повістей під загальним заголовком "The Chronicles of Cannongate", інший збірник "Tales of a Grandfather" і ін.