заснував л≥тературну мову п≥вденно-зах≥дноњ –ус≥. ‘орма мови —. зм≥шана, невироблена, але в ньому в≥дбиваютьс¤ елементи б≥лоруського присл≥вника. ”с≥ виданн¤ —. призначен≥ дл¤ православних рос≥йських людей. ” Ќ≥меччин≥ прогулювалис¤ розпов≥д≥ про в≥дносини —. до Ћютеру. ѕри одному з видань б≥бл≥йних книжок —. прикладений його портрет на весь зр≥ст, в≥дтворений у в≥домому виданн≥ ƒ. ј. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що ровинского по ≥стор≥њ рос≥йськоњ ≥конограф≥њ. ƒив. Ќ. ¬. ¬ладимиров, "ƒоктор ‘ранциск —., його переклади, виданн¤ й мова" (1888). ѕ. ¬ладимов. Cкорпионы (Scorpionidea) - заг≥н класу паукообразных або Arachnoidea типу членистоногих або суставчатоногих (Arthropoda). ѕриналежн≥ до цього загону зв≥рин≥ т≥льки наземн≥ форми, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ т≥льки в гар¤чих крањнах. “≥ло —. складаЇтьс¤ з маленький головогруди (cephalothorax), происшедшей злитт¤м дек≥лькох частин ≥ довгуватого черевц¤ (abdomen), у ¤кому розр≥зн¤ють два в≥дд≥ли: фронтальний в≥дд≥л, найб≥льш широкий ≥ 7-членистий (praeabdomen), що зат≥сно примикаЇ до головогруди й складовий з нею одне ц≥ле (тулуб —. звичайною мовою) ≥ задн≥й в≥дд≥л, вузенький, 5-членистий (postabdomen), р≥зко в≥дмежований в≥д преабдомена, що й маЇ подоба хвоста . ƒо крайнього сектору постабдомена примикаЇ ще один, грушопод≥бний членик, що к≥нчаЇтьс¤ замкненоњ вгору голкою, на верх≥вц≥ ¤коњ м≥ст¤тьс¤ два отвори отрутних залоз . ÷ей сектор не в≥дпов≥даЇ сектору, тому що м≥ститьс¤ позаду заднепроходного отвору, а хвостовому в≥дростку (telson рака). ”се т≥ло —. покрите х≥тиновим панциром, що представл¤ють продукт вид≥ленн¤ п≥д ним лежачого гиподермического шару. –озр≥зн¤ють головогрудный щиток, що прикриваЇ головогрудь з≥ спинноњ сторони, пот≥м в област≥ преабдомена в≥дпов≥дно числу частин 7 спинних ≥ черевних щитк≥в, з'Їднаних меж собою м¤генькой перетинкою й, зрештою, в област≥ постабдомена 5 замкнених щ≥льних х≥тинових к≥лець, з'Їднаних вузькою шк≥рочкою.  ≥нц≥вки. Ќа черевн≥й сторон≥ т≥ла в головогруди прикр≥плюютьс¤ 6 пара к≥нц≥вок, з ¤ких 2 фронтальн≥ пари в≥д≥грають роль щелепних орган≥в, тод≥ ¤к чотири ≥нш≥ пари служать дл¤ ход≥нн¤ . 1-а¤ пари к≥нц≥вок розм≥щена над ротовим отвором ≥ по власному положенню в≥дпов≥даЇ щупальц¤м ≥нших Arthropoda, а по ф≥з≥олог≥чн≥й функц≥њ - жвалам, а тому йменуютьс¤ щупальце-жвалами або chelicera; вони мають вигл¤д малеханьких 3-членистих, горизонтальних кл≥шень ≥ служать дл¤ здр≥бнюванн¤ њж≥. 2-а¤ пари 6-членистих к≥нц≥вок своњми основними члениками в≥д≥граЇ роль щелеп ≥ по зовн≥шньому вигл¤ду поход¤ть на н≥жки, к≥нчаючись большенными кл≥шн¤ми, за допомогою ¤ких —. схоплюють видобуток. ¬ ≥нших паукообразных вони мають вигл¤д щупалець - а тому ≥ йменуютьс¤ щелепними щупальц¤ми або pedipalpi. ≤нш≥ чотири пари к≥нц≥вок - ходные ноги - складаютьс¤ з 7 членик≥в, оканчива¤с 2 - 3 коготками.  ишковий тракт складаЇтьс¤ з 3-х в≥дд≥л≥в: фронтальноњ, середньоњ й задньоњ кишки; ротовий отв≥р м≥ститьс¤ на черевн≥й сторон≥ й веде в мускулисту глотку (pharynx), що д≥Ї ¤к насос, ¤ка переб≥гаЇ в харчовий тракт (oesophagus) спочатку надзвичайно вузеньк, що пот≥м розширюЇтьс¤, що й ухвалюЇ вив≥дн≥ протоки 2-ух величезних слинних залоз .