виклав свої погляди на релігію й християнство у творі: "Вихідні двері до християнської доброзвичайності" (1766): це - конспект курсу, читаного юним дворянам у харківському колегіумі. Особливими дослідницькими роботами, присвяченими Біблії, є твори С. : "Ізраїльський змій" (1776), "Дружина Лотова" (1780) і "Потоп змиин" (напис. наприкінці 80-х рр.). "Дружня розмова про духовний світ" і "Алфавіт миру" (1775) - найкращі твори С., присвячені вопросцу практичної філософії - у чому полягає счастие людину. Твору С. : "Боротьба архістратигу Миші із сатаною" (1783) і "Пручи бісові з Варсавой" є магічними й алегоричними: основна тема їх - "просто бути благим". До літературних творів С. належать "Харківські байки" (1774 г.); будь-яка байка складається з фабули й сили, тобто вказівки її внутрішнього змісту. До байок примикають притчі: "Вдячний Еродий" (трактується про виховання) і "Убогий жайворонок" ( про спокій; написані в 1787 г.). Зрештою, С. написав ряд віршів, величезну частину яких він іменував "Садом божественних пісень, змерзлим із зерн Священного Писання": усі вони написані на біблійні тексти; якісь представляють із себе харцизькі оди різним особам. Не увійшли до складу "Саду" байки, епіграми, виречення. Якісь вірші написані латинською мовою. Не вважаючи того, С. належать кілька перекладів.
Першою працею С., що здалися в пресі, був трактат "Наркис або довідайся себе", написаний без імені творця, під загд. "Бібліотека духовна" (Спб., 1798); потім були написані його "Вихідна школа по християнській ґречності" ("Сіон. Вестн. ", 1806, з коротким уведенням про його життя), "Дружня розмова про духовний світ" (М" 1837), "Бесіда двоє" (М., 1837), "Убогий жайворонок" (1837), "Харківські байки" (1837), "Лайка архістратигу Миші із сатаною" (1839), "Твору у віршах і прозі" (Спб., 1861: 5 трактатів С., вірша, переписку й ін.). Зрештою, із приводу сторіччя з денька погибелі С., були видані за редакцією проф. И навіть не треба й говорити про те, що буд. І. Багалея "Твору Г. С. С. " (Харків, 1894), у яких зібрані по здатності всі твори С. : по цензурних умовах не ввійшли в це видання "Чоловіка Лотова", "Потоп змиин", а із трактату "Ізраїльський змій" написаний тільки уривок. Література про С. досить велика. У перший раз виникли в пресі відомості про С. у статтях Гес-Де-Кальве й Вернета (у журн. "Український Вісник", 1817, ч. VI), потім випливають статті І. Снегирева (в "Отеч. Записках", 1823, ч. 16), І. І. Срезневського, "Уривки із записок про старця С." ("Утрен. Зірка", Харьк., 1833), А. Хиджеу, "Григорій Варсава С." ("Телескоп", 1835, № 5 - 6); архим. Гаврила, "Історія філософії в Рф" (ч. 6, 1840); Г. Зверніть увагу на те, що п. Данилевського ("База", 1862, № 8, 9; перепеч. в "Українській Старовині", X, 1866, і в "Творах" Данилевського, т. 8; більш серйозна біографія С.). В 1886 г. було написано в "Київській Старовині" (IX кн.) "Житіє" С., складене його наиблежайшим учнем, М. І. Ковалинским, із вступом доктора Н. Ф. Сумцова. Ювілейне видання творів С. постачене обширною критико-бібліографічною статтею доктора Д.