працював у Німеччині в патолого-анатомічному інституті проф. Вирхова й хірургічній поліклініці проф. Лангенбека; у прусской армії працював на перев'язних пт і у військовому госпіталі. Потім у Франції в Кломарта й у поліклініці Нелатона й у Великобританії в Симпсона. Після повернення до Росії випустив целую серію праць (список їх - у дисс. К. Є. И навіть не треба й говорити про те, що лопатто, "Кафедра хирург. патології при Имп. мед^-мед-військово-мед. акд.", 1898), завдяки яким спочатку 1870 г. був запрошений на кафедру хірургії в київський унив. В 1871 г. С. перебіг на кафедру хирург. патології в Имп. мед. хир. акд. У цей період їм написаний ряд робіт: "Резекція обох щелеп" ("Мед^-Мед-військово-мед. Журн.", 1873), "Оперативне зцілення нерухомості колінного зчленування" ("Прот. Общ. Русявий. Докторів", 1873 - 4), "Вирізування зоба", "Сосочковое новотвір яєчника (papiloma). Висічення його" (1876) і ін. У тому ж році працював протягом 4 місяців у військових госпіталях нашого Червонуватого Хреста в Чорногорії, а потім на берегах Дунаю. Діяльність на війні віддала С. матеріал для опублікування ряду робіт з військової медицини й військово-санітарній справі (список їх - у дисс. Лопатто): "Перевезення покалеченых на війні" ("Мед. Вестн.", 1877), "Наша госпітальна справа на війні" (отут С. відзначає прогрес санітарної справи у війні 1877 - 78 рр. і шкода дуалізму влади мед керування на війні й ін.). В 1878 г. С. перебіг на кафедру академічної хірургічної поліклініки, а в 1880 г. на кафедру факультетської хірургічної поліклініки в Москві; при С. був здійснений проект пристрою новітніх клінік на Дівочому полі. В 1893 г. С. був запрошений став на чолі клінічного інституту вел. кн. Лени Павлівни. С. разом із проф. Н. А. Вельяминовым видає журнальчик: "Літописи Русявий. Хірургії". С. належать коштовні роботи з хірургії, числом вище 70. А.
Скобелєв (Миша Дмитрович) - ген.-ад'ютант (1843 - 82); спочатку виховувався будинку, пізніше в паризькому пансіоні Жирарде; в 1861 г. зробив у петербурзький інститут, звідки через місяць звільнений, внаслідок меж, що з'явилися, студентами безладь; обумовився юнкером у кавалергардский полк і в 1863 г. зроблений був у корнети. Коли спалахнув польск. бунт. С. поїхав у відпустку до власного тата, що перебував у Польщі, але на шляху туди приєднався, у якості волонтера, до одному з наших піхотних загонів, і увесь час відпустки провів у пошуках і погонях за бандами повстанців. В 1864 г. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що с. переведений був у л.- гв. гродненський гусарський полк і брав участь в експедиціях проти заколотників. Закінчивши курс у Миколаївській акад. генерального штабу, він був призначений у війська Туркестанського військового околиця. В 1873 г., під час експедиції в Хіву, С. перебував при загоні полковника Ломакина. В 1875 - 76 рр. прийняв роль у Кокандской експедиції, де, не вважаючи чудової відваги, з'єднаної із благоразумною передбачливістю, виявив організаторський талант і ґрунтовне знайомство із краєм і з тактикою азиатцев.