Яким образом відбувається дія П. на роботу мозку, дотепер знайти в точності не вдалося. Випливає, але, допустити, що П. більше впливають на страсті людини, чому на його інтелектуальні можливості. Неодмінно, що П. мають вирішальний вплив на полове життя людини. Дуже величезні кількості П. викликають запальні процеси й виявляють те ж дія отруйна речовини, що як дратують. П. можуть бути розбиті на наступні групи: 1) квіткові бруньки, квіточки й плоди. Сюди ставляться: гірчиця, гвоздика, шафран, перець, гвоздиковий перець, аніс, кардамон, кмин, коріандр, мускатний колір (мацис), мускатний горішок, кайенский перець, гвінейський або ашантийский nepeц, ваніль. 2)Рослинні кори. Кориця й кассия (кора Laurus Cassia і споріднених пологів). 3) Листи. Вони вживаються частиною у свежайшем, частиною у висушеному виді, як продажні П., меж якими більш принципове значення має лавровий лист. Листи бетелевого перцю й тютюну можуть бути також згадані отут, як тільки їх жування робить дію, властиве пряності 4) Корінці й бульби. Сама принципова зі стосовних сюди пряностей - імбир. Сюди ж ставляться куркума, галгант - кореневище Alpinia offlicinarum і Alpinia Galanga. З кореня маніок добувається надзвичайно потужна П., яка пускається в продаж з домішкою перцю, кориці й мускатного кольору. Суміш різних видів перцю з П., пофарбованими куркумой, доставляє пізнаваний "curry" - порошок. Уже первісні народи й канібали вживали П., до яких слід прилічити відомі особливі соуси, одержувані при процесі тління якихось речовин; такий соус уживався в старих іберійців і був пізніше взятий римлянами (іменитий рибний соус Garum) і зараз відомий у японців (соя). Античні народи споживали величезні кількості П., які вони одержували більшою мірою з Індії. У середні століття зауважувалося потужне зловживання П.; як це до того ж зараз зауважується в східних країнах і в Угорщині (паприка). В XIII і XIV століттях вартість перцю до того піднялася, що він став недоступний для нижчих класів населення. У Рф ввіз П. уже примітний в XVI сторіччі; вони привозилися з Індії; не вважаючи того, з Великобританії доставлялися різні П., приготовлені на цукрі, так,напр., солодка гвоздика, цукор на кориці та ін. Російські дуже обожнювали всякі П., особливо перець, шафран і корицю; вообщем П. становили потрібну приналежність непоганого стола. Привозилися більшою мірою перець, шафран, мускатний колір, кориця, кардамон, гвоздика. Продавалися вони мішечками, ящиками, барилами, стосами й зв'язуваннями. В XVI в. темний перець цінувався в 5 руб. пуд, а здичавілий в 1 руб. Шафран цінувався від 2 до 3 руб. за фунт. Кардамон коштував в 1674 г. від 13 до 25 руб. пуд. Імбир - від 5 до 8 алтинів за фунт. П. мають принципове значення, завдяки змісту в їхніх алкалоїдів і ефірних масел, і в цьому лежить основна спонукальна причина тих підробок, яким П. зазнають. Ці підробки порівнянне зрідка стосуються всієї П., узятої повністю. У торгівлю були, що пускається лише підроблені мускатні горішки, приготовлені з консистенції порошку мускатного горішка, отрубей, глини й рослинного жирного масла.