Ї т≥льки у вигл¤д≥ щ≥льного в≥дкладанн¤, що йде по ос≥ стовбура й в≥ток колон≥њ й пол¤гаЇ по б≥льш≥й частин≥ з вапна або речовини, схожого на р≥г, час в≥д часу теж просоченого вапном. ¬ ≥нших вар≥антах к≥ст¤ков≥ вапн¤н≥ в≥дкладанн¤ виникають ≥ в ст≥нах самих пол≥п≥в. 1-а¤ форма представл¤Ї осьовий полипн¤к, а 2-а¤ - мадрепоровый. ћеж близькими до черв'¤к≥в формами —. властивий знов-таки колон≥альним, ≥ след. потребуючим найб≥льш м≥цноњ опори моховинкам, у ¤ких т≥ло кожноњ особини од¤гнений час в≥д часу надзвичайно щ≥льним х≥тиновим шаром, вприбавок здатним у ¤кихось просочуватис¤ вапном. Ѕрахиоподы або руконогие, що мають, под≥бно молюскам, раковину, мають на спинн≥й стулц≥ њњ час в≥д часу довгуват≥ й звит≥ в≥дростки, що служать опорою дл¤ так ≥менованих рук цих зв≥риних. Ќадзвичайний розвиток вапн¤них в≥дкладань, ¤к у сполучнотканинному шар≥ шк≥ри, так ≥ в найб≥льш найглибших частинах, представл¤ють иглокожие . ” членистоногих —. представлений час в≥д часу надзвичайно товстим шаром х≥тину - вид≥ленн¤ поверхневого шару нашк≥рних покрив≥в, нер≥дко просоченого вапном. ÷е - звичайний зовн≥шн≥й —. „астини нашк≥рних покрив≥в час в≥д часу можуть вворачиватьс¤ всередину т≥ла зв≥риного у вигл¤д≥ складок, трубок ≥ т.п. ≥ теж вид≥л¤ти шар х≥тину на власн≥й внешной (зверненоњ всередину складки) поверхн≥. ÷≥ частини, що служать опорою мускулам, одержали заголовок эндоскелета, на противагу зовн≥шньому —. або экзоскелету. ¬ообщем, в, ¤к заведено, ¤кихось членистоногих у м≥сц≥ сходженн¤ мускул можуть утворюватис¤ теж щ≥льн≥ мезодермические пункти, час в≥д часу з м≥неральними в≥дкладанн¤ми (напр. у сенокосцев або Phalangidae). ÷е буде вже мезоскелет, побудований по тому ж принципу, ¤к ≥ —. к≥стковий. ¬≥дм≥нно розвинена мезоскелетна¤ пластинка лежить у головогруди Limulus, ¤кихось ≥нших ракопод≥бних, а основне в паукообразных, а також у ¤кихось багатон≥жок (Julus), ≥ йменуЇтьс¤ эндостернитом. –еальний хр¤щ, але, меж безхребетними, Ї лише в головоногих молюск≥в, у ¤ких дуже развитой хр¤щ од¤гаЇ нервов≥ вузли, що лежать у голов≥, також м≥сц¤ми Ї при вход≥ в з¤брову порожнину два шк≥рн≥ стовщенн¤, здатн≥ заходити у два поглибленн¤ при п≥дстав≥ вирви - це так назыв. шк≥рн≥ запонки, що служать дл¤ замиканн¤ мант≥йноњ порожнини. як стовщенн¤, так ≥ поглибленн¤ п≥дстелен≥ шаром реального хр¤ща. ” личинок оболочников, також у хвостатоњ форми - appendicularia —. представлений щ≥льним шнуром, що лежать у хвост≥, що й представл¤ють ≥з себе спинну струну. ÷≥каво в≥дзначити, що в ¤кихось черв'¤к≥в (Balanoglossus ≥ ≥н.) знаход¤ть зачаток спинноњ струни у вигл¤д≥ в≥дростка травного каналу. ÷ей в≥дросток вдаЇтьс¤ у фронтальний в≥дд≥л т≥ла (так назыв. хобот), але в≥н так м'¤кий, що не може служити опорою й —. цих черв'¤к≥в представлений прил¤гаючим до цього в≥дростка знизу твердим в≥дкладанн¤м, схожим на х≥тин по сум≥ш≥. Ќе дл¤ кого не секрет те, що так≥ ж в≥дкладанн¤ безструктурноњ речовини ще перебувають у тих же черв'¤к≥в у ст≥нах з¤брового апарата. ” ланцетника —. представлений спинною струною, що т¤гнетьс¤ в≥д фронтального к≥нц¤ до заднього й сполучноњ тканню, м≥сц¤м ≥, напр.