Сира й добірки з Марциала. До С. практично тільки панували середньовічні методи літочислення по календарю святих і по церковному календарю, дуже недостатні й плутані; практично вся хронологія мала вузько службове призначення
- визначати деньки Великодня, Трійці, масляницы й т.п.; времясчисление поширювалося на деякі, порівнянне, дії минулого. У базу хронології С. поклав хронологічні твори Евсевия, його попередника Юлія Африканського і його продовжувачів Ієроніма й Идация; усі ці праці примикали до астрономічних і хронологічних вишукувань олександрійських учених. За текстами старих хронографів, відновлення яких було дивом дивинаторной критики, випливають у С. "Примітки до хроніки Евсевия": отут даються всі засоби для наукового з'ясування обопільних відносин меж старими народами, а біблійна історія висвітлюється за допомогою незліченних джерел. За "Примітками" випливає систематичний виклад почав хронології, з таблицями обчислень, виправдувальними документами й т.п. Силою уяви й чітких пізнань С. вибудував в "Скарбниці часів" миpoвую историо, розчленував її матеріал по народах, синхронистически співвідніс дії по періодах від початку ассірійського королівства до половини XV в. нашої епохи. В особі С. європейська наука вийшла з підлеглої справи до науки старих греків. Ученість С. залишала далеченько за собою пізнання й способи олександрійських учених. У творі " Про монетну справу" (De re nummaria, Лейд., 1606) С. оцінив значимість монет для історичної науки. Див. Bernays, "Jos. Just. Scaliger" (Б., 1885).
Ф. Мишенко.
"Epistolae" С. обрисовують життя вчених сучасної йому ери. Jos. Casaubonus видав його "Opuscula varia" (Пара., 1610), Tan. Faber - "Scaligerana" (Грон., 1659 і Копенг., 1667); Schibel обробив його "Перелік Олімпіад" (Б., 1852). Його "Lettres franсaises inеdites" видані в Парижу в 1881 г.
Скелясті гори (Rockymountains) - так назыв. гірська система в зап. частини Сівба. Америки, розташована меж 35 і 64° с. ш. і 104 і 130 з.д., що й наповнює Британську Колумбію й штати Аризону, Новітню Мексику, Колорадо, Утах, Вайоминг і Монтану. Гірська система полягає в південній і північної частинах з ряду паралельних із Із на Ю ланцюгів, що містять плоскогория й рівнини й пересічних у середній частині поперечними хребтами. Усе знають те, що до Зі схили падають крутіше, до В найбільше похило. С. гори діляться поперечними долинами рік Норд-Платт (43)° і Міссурі (47)° на три частини. Південна частина, 900 км. довжини, починається на мексиканській границі й тягнеться по обом берегам р. Pиo-Грандові. Головні хребти: Сангр де Христ-Рэндж, Сан-Жуан-Моунтен, Парк-Рэндж, Колорадо-Рэндж і Блэк-Моунтэн. Вищі крапки: Бланка-Пік (4409), Пикс-Пік (4312), Пік^-Пік-лонг-пік (4350) і Моунт-Гарвард (4381). Гірський прохід Эванс (2514 м.; чрез його проходить Тихоокеанська жел. дорога). У середній частині, 600 км. дл., беруть початок р. Мало хто знає те, що виндривер, приплив Міссурі, Снэк-Ривер, прит. Колумбії й Грін-Ривер, прит. Колорадо; до ЮЗ перебуває еллоустонский державний парк .