¬≥д вищезгаданого обов'¤зку можуть бути зв≥льнен≥ т≥, ¤к≥ погод¤тьс¤ сплачувати винагорода достатн¤ дл¤ зм≥сту роб≥тник≥в не т≥льки лише в зр≥лому в≥ц≥, але й п≥д час старост≥, юнацтва й захворюванн¤. —. указував на несправедлив≥сть пор¤дк≥в, що встановилис¤ у ¬еликобритан≥њ, де власники й п≥дприЇмц≥, методом податку на користь, ¤к багато думають, б≥дних, поклали обов'¤зок зм≥сту власних роб≥тник≥в п≥д час старост≥ й захворюванн¤ на все сусп≥льство. ” перший раз висловлена —. ≥де¤ про забезпеченн¤ роб≥тник≥в у пер≥од њх старост≥ й захворюванн¤ на засоби б≥знесмен≥в зд≥йснюЇтьс¤ лише в самий найближчий час, у р≥зних формах страхуванн¤ роб≥тник≥в. B сфер≥ землеробства —. був приб≥чником маленькоњ приналежност≥ й пропагував цю форму землеволод≥нн¤ в ту пору коли в л≥тератур≥ панував св≥тогл¤д про перевагу б≥льших землеробських господарств. ¬≥дзначена ним ст≥йк≥сть маленького землеволод≥нн¤, внасл≥док б≥льшоњ за≥нтригованост≥ маленького власника у валовому доход≥, чому в чистому, доведена сучасною с≥льськогосподарською кризою, в≥д ¤коњ ще найб≥льше постраждали б≥льш≥ власники, чому маленьк≥. ќдним ≥з принципових критер≥й народного добробуту —. уважав рац≥ональну систему податк≥в. ¬≥н був супротивником непр¤мого оподаткуванн¤ й уважав б≥льш слушним прибутковий податок, з≥ зв≥льненн¤м в≥д обкладанн¤ доход≥в, що не перевершують певного м≥н≥муму засоб≥в ≥снуванн¤. ѕрогресивн≥ думки —. в област≥ економ≥чноњ пол≥тики не ви¤вили впливу на д≥¤льн≥сть ур¤д≥в його часу; але вони становл¤ть принципову ланку в ≥стор≥њ розвитку економ≥чноњ думки й ви¤вили величезний вплив на наступн≥ школи. Ќеодм≥нно, що ћаркс ≥ –одбертус були п≥д впливом теоретичних погл¤д≥в —. ¬ ≥ндив≥дуальност≥ зауважуЇтьс¤ т≥сну спор≥днен≥сть меж економ≥чними теор≥¤ми –одбертуса й —.; в обох економ≥ст≥в ми знаходимо цей же спос≥б, теж незм≥нне з≥ставленн¤, при теоретичних виводах, ≥зольованого господарства з публ≥чним, проведенн¤ серйозноњ гран≥ меж особистим ≥ народним господарством, протиставленн¤ доходу в≥д прац≥ доходу в≥д кап≥талу, одноман≥тне в≥дношенн¤ до причин економ≥чних криз ≥ до еволюц≥њ ≥сторичних форм господарства. ÷ей вплив —. на школу соц≥ал≥ст≥в ретельно простежив јнтон ћенгер, у сочин. : "Das Recht auf den vollen Arbeitsertrag" (изд. 2, 1891). « ≥ншоњ сторони, прикладна частина думок —. (страхуванн¤ роб≥тник≥в, фабричне законодавство ≥ т.д.) ув≥йшла в програмку вимог, виставлених школою катедер-соц≥ал≥ст≥в (Ўмоллер, ¬агнер, √ельд).
Ћ≥тература. Mignet, "Notice historique sur la vie et les travaux de M. Sismondi" ("Memoires de l'academie des sciences morales et politiques", т. VI, 1850); Elster, "S. de Sismondi" ("Conrad's Jahrbuch.", 1887, т. XIV). ” видаваноњ —олдатенковым "Ѕ≥бл≥отец≥ економ≥ст≥в" пом≥щений переклад вибраних м≥сць —., ≥з вступом Ѕ. ≈фруси; див. його ж, " —оциално-≈коном. думки —. " ("–ос≥йське Ќадбанн¤", 1896, кн. 7 ≥ 8).
¬. Ћевитинский —истема - так йменуЇтьс¤ з'Їднанн¤ однор≥дного п≥знанн¤ в одне ц≥ле. ѕ≥дставою дл¤ такого з'Їднанн¤ служить один ¤кий-небудь початок або принцип.