¬супереч прийн¤тому тод≥ погл¤ду, —. знаходив, що результатом дит¤чоњ й дамськоњ прац≥ було не п≥двищенн¤ доходу робочоњ родини, а т≥льки п≥двищенн¤ суми прац≥, обм≥нюваного на теж к≥льк≥сть товар≥в уживанн¤, при цьому родина приносить у жертву здоров'¤ й майбутн≥сть власних мал¤т. —. тод≥ вже нац≥лював увагу на шкоду зайвого подовженн¤ роб≥тника денька у фабричному виробництв≥, без в≥дпов≥дного росту зароб≥тноњ плати. ѕередбачалос¤, що положенн¤ роб≥тничого класу покращитьс¤, коли в≥н буде зв≥льнений в≥д дотриманн¤ денька в≥дпочинку, установленого рел≥г≥Їю; —. заперечував проти цього погл¤ду, затверджуючи, що ¤кщо б дотриманн¤ нед≥льного денька зак≥нчило бути неотклонимым, те роб≥тники примушен≥ могли бути виснажувати себе безперервною працею за ту ж плату, ¤ку вони одержують ≥ в д≥йсний час. ѕрогресом техн≥ки виробництва може захоплюватис¤, по погл¤ду —., лише той, хто ≥гноруЇ смутн≥ ¤вища, що в≥дбуваютьс¤ в сфер≥ розпод≥лу - повторюван≥ витисненн¤ з фабрик ц≥лих мас роб≥тник≥в, що зробилис¤ зайвими внасл≥док нов≥тн≥х удосконалень у машинках, концентрац≥ю виробництва в руках б≥льш багатих промисловц≥в ≥ т.п. Ќе дл¤ кого не секрет те, що й у самому виробництв≥, по погл¤ду —., не все обстоит так благополучно, ¤к це вважали ј. —мит ≥ його школа. “а ж конкурентность, ¤ка, за словами ј. —мита, приводить до блискучих результат≥в у зростанн≥ виробництва, обумовлюЇ й повторюван≥ промислов≥ кризи, в≥д ¤ких мучаютьс¤ вс≥ верстви населенн¤ крањни. ѕричину криз —. спозираЇ в тому, що роб≥тничий клас практично виключений з використанн¤ плодами зростаючоњ продуктивност≥ його прац≥. ≤ншими словами, кризи залежать в≥д того, що зарплата залишаЇтьс¤ на цьому ж р≥вн≥ або ж зб≥льшуЇтьс¤ надзвичайно слабко, тод≥ ¤к техн≥ка даЇ можлив≥сть подвоњти й потроњти к≥льк≥сть вироблених товар≥в, не приб≥гаючи до п≥двищенн¤ состава роб≥тник≥в; внасл≥док цього б≥льша частина товар≥в, створених дл¤ народного вживанн¤, не знаходить збуту: роб≥тники, що б≥дують у них, не розташовують необходимою покупною силою дл¤ њхнього придбанн¤. ¬≥дпов≥дною рисою сучасного економ≥чного побуту Ї, таким образом, порушенн¤ в≥дпов≥дност≥ меж створенн¤м ≥ споживанн¤м. —. згодний з ћальтусом у тому, що р≥ст населенн¤ Ї чинником народного добробуту т≥льки при пропорц≥йному зб≥льшенн≥ державного доходу; але в≥н спростовуЇ припущенн¤ ћальтуса, що надлишок населенн¤ походить в≥д росту його в геометричн≥й прогрес≥њ, тод≥ ¤к продукти землеробства ростуть лише в прогрес≥њ арифметичноњ. —. искрометно обірунтовуЇ, що повторюваний надлишок, що зауважуЇтьс¤, населенн¤ залежить не в≥д стих≥йних обставин, а в≥д недол≥к≥в економ≥чноњ орган≥зац≥њ. ” –им≥, напр., 10-ки тыщ народу не знаходили роботи й мучались в≥д голоду, у той час, коли у вор≥т м≥стечка 400000 морг≥в земл≥ залишалис¤ неопрацьованими. ” сучасному промисловому господарств≥ введенн¤ машин або п≥дм≥на працюючих машин ≥ншими пол≥пшеними, веде до того, що нер≥дко тыщи роб≥тник≥в втрачають зароб≥тку. “ак≥ ж насл≥дку мають ≥ кризи, що обумовлюютьс¤ задержкою в збут≥ продукт≥в.