Листи в їхні перекірливі, заурядно цільні, пореже роздільн, що обпадають на зиму. Квіточки білосніжні, фіолетові або рожеві, розміщені в мітелках, якими кінчаються вітки. Чашечка мала, маленька, колокольчатая про 4 зубчиках. Віночок заурядно з довгуватою циліндричною трубкою (пореже, як напр. в амурського бузку
- з укороченою трубкою) і плоским четырехраздельным відгином. Тичинки дві, прикріплених до трубки віночка. Зав'язь одна із двураздельным рильцем. Плід - суха двостулкова коробка. Усі види С. різняться прекрасними квітами, чому їх і розлучають у садах. Особливо дуже всепоширена звичайна С. (Syringa vulgaris) - шикарний чагарник, дуже міцний, який неперевершене виростає на відкритому повітрі як на півдні, так і на півночі Європи й прикрашає навесні наші сади більшими суцвіттями власних ароматних квітів. Не вважаючи основної форми з фіолетовими квітами, у культурі з'явилися різновиди з білосніжними й розоватыми квітами. Вони вживаються також для выгонки в оранжереях, так що практично всю зиму можна мати свежайшие квіточки С. Цей вид дико виростає на Балканах і, може бути, в Угорщині. Не вважаючи звичайної С. можна згадати ще перську С. (Syringa persica L.) з найбільш вузенькими, час від часу пір'ясто-роздільними листами, угорську С. (Syringa Josikoe Iacq.) із квітами без аромату, родом з Угорщини; Syringa Emodi Wall., родом з Гімалаїв; Syringa japonica Maxim із Країні висхідного сонця. У Китаї виростає дико деяка кількість видів С. У границях Рф на Амурі зустрічається амурська С. (Syringa amurensis Rupr.).
Сирокко або широкко (Scirocco) - італ. заголовок теплого південного вітру. Якісь уважають С. сухим вітром, але це правильно тільки частково. Усього сухіше С. у Палермо й вообщем на сев. бережу Сицилії, де це - спадний гірський вітер, при цьому часто температура піднімається вище 40° і вологість найменш 30%. Не для кого не секрет те, що напроти, на зап. бережу Італії рівнинах, що й примикають (напр. у Неаполе, Римі) С. - мокруватий теплий вітер з моря. Такий же вдача має С. східного узбережжя Адріатичного моря: отут у прохолодне півріччя чергуються теплий мокруватий С., з ЮВ, що приносить дощики, і суха прохолодна бору зі СВ. Заголовок С. принесене сюди італійцями, вони ж поширили його в Алжирі й Тунісі, де С. сухий теплий вітер з пустель. Як мокруватий, так і сухий С. значаться шкідливими для здоров'я - нервові розлади, мігрені, невралгії заурядно супроводжують С.
Сисмонди ( Жан-Шарль-Леонард Simonde de Sismondi) - чудовий економіст і історик (1773 - 1842). Праотці його переселилися з Італії у Францію, де прийняли протестантську віру й опосля скасування Нантского едикту бігли в Женеву. Батько С. був протестантським пастором і членом величезної ради женевської республіки. Розстроєні справи батька примусили С. кинути інститут, не закінчивши курсу, і зробити на службу в один торговий дім у Ліоні. Повстання лионского населення проти державного конвенту (1793) змусило його бігти назад у Женеву; але отут також вибухнула революція, при цьому дуже постраждала за свої аристократичні симпатії родина С.; і батько, і нащадок потрапили в кутузку, а пізніше вся родина, опосля недовгого перебування у Великобританії, переселилася в Італію, де роздобула маєток біля Флоренції.