При таких визначеннях можна керуватися походженням слова, його історією, але лише до якогось ступеня. чи Ледве можна погодитися з Буслаєвим, що "слововивід є важливий засіб розрізняти С.", меж тем як "авторитет зразкових письменників тоді лише може бути переконливий і корисний для відмінності С., коли ґрунтується на вищевказаних початках". Зрозуміло, що слово, переходячи від значення до значення, може дійти до повного розриву із власною етимологією (темна фарба. червонувате чорнило); чи можна ставити його етимологію на 1-ый план там, де йдеться про з'ясування його сучасного значення? Необхідно розрізнити значення 2-ух С. - боєць і вояк, чи багато сприяє цьому розрізненню встановлення того, що 1-ое слово - закордонного походження й сначало означає найманець (solde), але зараз зовсім втратило це значення? Самий приклад етимологічного дослідження С., що приводиться Буслаєвим, показує на те, що це дослідження, будучи потрібно для інших цілей, у справі розрізнення С. не може мати головного значення. "С. праця й робота - говорить він - зараз обумовлені лише по різних поняттях, із цими словами з'єднаним, сначало відрізнялися дуже різко, указуючи на різні спогади, тем або іншим словом виражені: слово праця, не вважаючи сьогоднішнього значення, уживалося в змісті нещастя, захворювання, мучення... слово ж робота означало не тільки лише справа, але й рабство". Зрозуміло, ця етимологічна довідка, при всьому її інтересі, у розрізнення тих квітів, з якими слова праця й робота вживаються в наший живий мови, затягає незначно; для нас слово праця не має ні дрібного колера нещастя, так само як робота не має ні сліду колишнього значення рабства. Ще важливіше для такого розрізнення приклади із сучасних письменників, здатні свідчити про той значення, у якому прогулюється зараз слово в живий мови. Наукове дослідження С. ставиться до семасіології й нічим не різниться від інших словникових робіт. Більша частина наявних словників С. відбите ще колишнім зв'язком синоніміки із практичною риторикою й противнонаучным запопадливістю служити посібником у творі. Російського наукового словника С. поки немає.
Література. Vomel, "Griechische Synonymik" (1819); Schmit, "Synonymik der griechischen Sprache" (1876 - 86); його ж, "Handbuch der lateinischen und griechischen Synonymik" (1889), латин.: Doderlein, "Lateimsche Synonyme und Etymologien" (1826 - 38); Gardin Dumesnil, "Synonymes latins" (1777); Barrault, "Traite des synonymes de la langue latine" (1853); Ramshorn, "Lateinische Synonymik" (1831 - 33); Schultz, "Schul-Synonyrnik" (1841, 8-е изд. 1879); ньому. : Weigand, "Worterbuch der deutschen S. " (1852); Sanders, "Worterbuch d. deutschen S. " (1882); Eberhard, "Synonymisches Handworterbuch d. deutsch. Sprache" (15 изд. 1896 г.); франц. : Girard, "Synonymes francais" (1718) і "Traite des synonymes" (1736); Roubaud, "Synonymes francais" (1775); Guizot, "Synonymes francais" (1809); Lafaye, "Traite des synonymes" (1841, Supplem. 1865); Sommer, "Quomodo tradi possit synonymorum graecorum doctrina" (Діжон, 1847).