С. характеризуються прямим, маленьким, округлим на кінці дзьобом з густими щетинками, що покривають ніздрі, - сильними лабетами із круто зігнутими пазурами, маленькими округлими крильми з 10 маховим пір'ям, з якого 4 і 5 самі довгуваті, і схожим розцвіченням самців і самок. Усе С. подібні меж собою по стилю життя й належать до більш корисних лісових птахів. Головну їжу їх становлять личинки і яєчка комах, яких С. шукають у щілинах кори, у згорнутих листах, у квіткових сережках дерев і т. под. місцях. Під час полювання, у якому проходить більша частина денька, С. не залишають не оглянутим ні 1-го доступного для їхнього місця, де могло б зникнути комаха. Вони неперевершене лазять по стовбурах дерев, звисають униз спиною, тримаючись за кінчики тонких віток, довбають шишки, розгортають бруньки й згорнуті листи і т.д. Якісь синиці харчуються також насіннями. На землю С. спускаються зрідка, літають погано. Більша частина європейських С. - осілі птахи, що збираються в осінню пору в маленькі зграйки вкупі з корольками й час від часу пищухами. Гнізда в'ють заурядно в дуплах. Кладка ( до 12 яєць) робиться заурядно два рази в літо. Більша частина європейських видів ставиться до роду Parus (лісові синиці); характеризується потужним дзьобом з опуклим ребром, округлим або злегка вирізаним хвостом і широкими крильми, третє махове перо яких не коротше 4-ого. Один з більш всерозповсюджених і поболее більших видів звичайна або більша С., С.-коник (P. major) - живе як осілий птах скрізь у Європі, у лісовій області Сибіру, юго-зап. Азії й сев. зап. Африки. Більша С. ростом з домашнього горобця; верхня сторона тіла її жовтувато-зеленого кольору, що переходить місцями в сіруватий; нижня сторона - жовтувата; шапочка на голові, боку шийки, гортань і поздовжня широка смуга, що йде по нижній стороні тіла - темні, щоки білосніжні. Дзьоб темний. По оперенню голови рід Parus ділять на наступні підроди: 1) Lophophanes (хохлатые С.), з хохлом з подовженого, піднятого пір'я; сюди ставиться європейська хохлатая С. (L. cristatus) - рудувато-сірого кольору з хохлом з темного пір'я з білосніжними кінчиками. 2) Parus (С. коники) - з темною шапочкою й білосніжною плямою на задній стороні шийки; сюди ставиться, не вважаючи большенный С. (P. major), також темна С. або московка (P. ater) і ін. 3) Poecile (гаички) - з темної або бурою шапочкою, але без білосніжної шийної плями; сюди ставиться болотна С. або пухляк (P.palustrus). 4) Cyanistes (лазоревки) - з белою, голубою або синію шапочкою; сюди належить лазоревка (С. coeruleus) і ін. З інших європейських пологів рід бородаток (Panurus) різниться довгуватим східчастим хвостом і подовженим пір'ям з боків шийки, що утворюють рід вусів. Бородатки влаштовують гніздо не в дуплах, а в травичці й очеретах, прикріплюючи його до стебел. Стосовна сюди вусата С. (Panurus barbatus) всепоширена в средн. і южн. Європі, у западн. і центральн. Азії. У роду довгохвостих С. (Acredula) такий же хвіст, як у бородаток, але немає вусів. Гнізда їх нагадують гніздо ремезів (Aegithalus).