кислоти або ц≥ан≥стого кал≥ю натронним лугом ≥ додати розчин закису - окису зал≥за, то в надлишку сол¤ноњ кислоти з'¤вл¤Їтьс¤ берл≥нська лазур. 2) ƒодають до розчину —. кислоти жовтуватий с≥рчанокислий амон≥й, кип'¤т¤ть до знебарвленн¤ води, по охолодженню додають сол¤ну кислоту й полуторохлористое зал≥зо - виникаЇ кров¤но-червоне фарбуванн¤ (роданистое зал≥зо). 3) –озчин п≥криновоњ кислоти, пофарбований у слабенький жовтуватий кол≥р, багров≥Ї при кип'¤т≥нн≥ з каплею розведеного розчину ц≥ан≥стого кал≥ю (изопурпоровокислый кал≥й). 4)  оли до досл≥джуваноњ речовини додати розчин кал≥йноњ сел≥три й полуторохлористого зал≥за, п≥дкислити розведеною с≥рчаною кислотою й скип'¤тити, осадити зал≥зо ам≥аком ≥ осад отфильтровать, то з тьм¤ним с≥рчанокислим амон≥Їм можна обірунтувати у ф≥льтрат≥ нитроцианистый кал≥й. ƒл¤ досл≥дженн¤ —. кислоти в труп≥ надход¤ть наступним образом: орган≥, вит¤гнут≥ ≥з трупа, п≥дкисл¤ютьс¤ винно-кам'¤ною кислотою, зазнають несп≥шн≥й перегонц≥ й придбаний дистиллат випробовуЇтьс¤ вищенаведеними реактивами. ѕри вс≥м цьому потр≥бно виключити з досл≥джуваного матер≥алу жовтувату кров'¤ну с≥ль або ≥нш≥ ц≥ан≥ст≥ з'Їднанн¤ того ж типу. ” присутност≥ крайн≥х, об'Їкти насичуютьс¤ вуглекислим натром, дистилюютьс¤ в струмен≥ вуг≥льноњ кислоти й перег≥н випробовуЇтьс¤ на —. кислоту. ћожна також п≥дкислити орган≥ або тканини речовиною винноњ кислоти, вит¤гти еф≥ром, вит¤жку осадити спиртовою речовиною кал≥йного лугу, в≥д≥гнати алкогольно-еф≥рний розчин, осад, розчинений у вод≥, п≥дкислити винною кислотою, перегнати й дистиллат випробувати на присутн≥сть —. кислоти.  ≥льк≥сне визначенн¤ робитьс¤ осадженн¤м азотно-ср≥бною с≥ллю в дистиллате, подкисленном азотною кислотою.
«ц≥ленн¤ отруЇнн¤: жваве видаленн¤ отрути, апоморфин ( ¤к блювотне) п≥д шк≥ру, промиванн¤ шлунка засоби, що збуджують (вино, кава, еф≥р або камфору п≥д шк≥ру), прохолодн≥ душ≥ з висоти 1 - 2 фт. на потиличну область ≥ хребет з наступним розтиранн¤м т≥ла. Ўтучне диханн¤, очевидно, може ви¤вити ¤кусь користь. « метою збудити д≥¤льн≥сть серц¤ й подиху, впорскують також атроп≥н. „ерез те, що —. кислота вид≥л¤Їтьс¤ в сеч≥ у вигл¤д≥ найменш отрутноњ т≥оц≥ановоњ кислоти, намагаютьс¤ вводити в орган≥зм орган≥чн≥ сполуки с≥рки (кур¤чий б≥лок). —ерноватистокислый натр≥й волод≥Ї властив≥стю знешкодити к≥льк≥сть в 11/2 - 4 рази переважаючу повн≥стю смертельну дл¤ зв≥риних дозу —. кислоти. ѕри отруЇнн≥ г≥ркуватими миндал¤ми корисно призначити сол¤ну або молочну кислоту, тому що вони затримують утв≥р —. кислоти з амигдалина. ” крайн≥й час особливо рекомендуЇтьс¤ застосуванн¤ перекису водню, ¤кий ≥з ц≥ан≥стим воднем, що перебувають у кров≥, утворюЇ пор≥вн¤нне не досить отрутний оксамид. ≤ д≥йсно, усього краще перекис водню в 3% розчин≥ вводити п≥д шк≥ру по 1 шприцу через 3 - 5 хвилин у р≥зних област¤х т≥ла.
ƒ..  аменський.
—иниц≥ (Paridae) - сем. зубоклювых п≥вчих птах≥в (Oscines dentirostres.). Ќезл≥ченн≥ маленьк≥ види —. всепоширен≥ б≥льшою м≥рою в л≥сов≥й област≥ п≥вн≥чноњ п≥вкул≥.