¬ 1844 г. в≥др¤джений був в артилер≥йськ≥ майстерн≥ в Ѕерл≥н≥ дл¤ виробництва досв≥д≥в по застосуванню вибуховоњ хлопчатой паперу. ¬ 1847 г. —. ув≥йшов до складу ком≥с≥њ ≥з уведенн¤ електронних телеграф≥в у ѕрусс≥њ. ÷е послужило поштовхом до р¤ду винаход≥в —. по телеграфн≥й частин≥ й, меж ≥ншим, до пристрою спец≥альноњ машинки дл¤ покриванн¤ м≥дного дроту гуттаперчей (1846); машинка ц¤ вв≥йшла в загальне вживанн¤ при виробництв≥ ≥зольованих пров≥дник≥в дл¤ п≥дземних ≥ п≥дводних телеграфних кабел≥в. ¬ 1848 г. в≥н заклав у н≥льськ≥й гаван≥ 1-ые п≥дводн≥ м≥ни, постачен≥ пристосуванн¤ми дл¤ запаленн¤ електронним методом, а в ¤кост≥ коменданта м≥цност≥ ‘ридрихсорт вибудував батарењ дл¤ захисту экернфердерской гаван≥. ” зимову пору 1848-49 г. —. з дорученн¤ ур¤ду, проклав п≥дземну телеграфну мережу меж Ѕерл≥ном, ‘ранкфуртом ≥ јахеном, п≥сл¤ цього залишив в≥йськову службу й предназначил себе телеграфо-буд≥вельному заводу, заснованому њм у Ѕерл≥н≥ разом з механ≥ком √альске, в 1847 г. ≤з цього заводу, на ¤кому в д≥йсний час працюЇ трохи тыщ людей, вийшла величезна к≥льк≥сть винаход≥в ≥ вдосконаленн≥ по частин≥ телеграфноњ справи й електротехн≥ки. ћеж ≥ншим, —. виробив теор≥ю продовженн¤ п≥дводних кабел≥в ≥ винайшов динамо-машину (X, 629), теор≥ю ¤коњ, що Ї початковим моментом ус≥Їњ сучасноњ електротехн≥ки, в≥н виклав у берл≥нськ≥й академ≥њ 17 с≥чн¤ 1867 г. —. проклав 1-ый п≥дводний кабель у в≥дкритому мор≥ (л≥н≥¤ Ѕона- аль¤ри), а в 1879 г. вибудував на берл≥нськ≥й виставц≥ першу електронну жел. дорогу й з тих пор сприймав б≥льш ≥н≥ц≥ативне роль у розвитку й поширенн≥ електронних жел. дор≥г. « незл≥ченних компан≥й, зд≥йснених компан≥Їю —. √альске, випливаЇ в ≥ндив≥дуальност≥ в≥дзначити спорудженн¤ телеграфноњ мереж≥ в –ф, почате в 1853 г. Ѕольшенный завод у Ўарлоттенбурге виготовл¤Ї кабел≥ дл¤ п≥дземноњ проводки, дл¤ електронного висв≥тленн¤ й дл¤ телефон≥в; ≥нший кабельний завод улаштований був у ¬еликобритан≥њ, ≥ на ньому вироблено було с≥м кабел≥в, що з'Їднують ™вропу з јмерикою. ¬≥дд≥ленн¤ компан≥й компан≥њ —. ≥ √альске в≥дкрит≥ були верб ¬≥дню, —пб. ≥ “ифлисе; на  авказ≥ компан≥¤ займалас¤ й нафтопромислов≥стю. ¬ 1887 г. при¤телюванн¤ —. ≥ √альске перетворено було в акц≥онерне товариство, з головним кап≥талом в 35 милл. марок, ¤кий в 1898 г. зб≥льшений був до 40 милл., а в 1899 г. до 45 милл. марок. —усп≥льство веде в р≥зних крањнах величезна к≥льк≥сть компан≥й ( по електронному св≥тл≥, по експлуатац≥њ телефон≥в, телеграф≥в, електронних жел. дор≥г, по передач≥ електронноњ енерг≥њ), але вс≥ таки центр його д≥¤льност≥ у виробництв≥ апарат≥в ≥ приналежностей електротехн≥ки. ¬ 1874 г. берл≥нська академ≥њ вибрала ¬ернера —. простим своњм членом; в 1888 г. в≥н зведений був у двор¤нську г≥дн≥сть. —. напеч. "Positive Vorschlage zu einem Patentgesetz" (Ѕ., 1869), "Gesammelte Abhandlungen und Vortrage" (там же, 1881); 2-ое виданн¤ крайньоњ книжки становить 1-й тому його "Wissenschaftliche und technische Arbeiten" (2 т., Ѕ., 1889-91). Ќе вважаючи того, в≥н залишив варт≥ уваги "Lebenserinnerungen" (Ѕерл., 1892; 4 изд., 1895).
—имеон - правитель болгарський (885-927), нащадок болгарського кн¤з¤ Ѕориса; дитинство й молод≥сть пров≥в у  онстантинопол≥ при двор≥, у ¤кост≥ заручника; виховувавс¤ вкуп≥ з нащадками правител¤ ћиш≥ III ≥ одержав не поганий утв≥р, так що п≥длесники пот≥м називали його п≥длоги греком (hmiargoz) ≥ асоц≥ювали ≥з ѕтолемеем ™гипетським.