socinianis, anabaptistis, calvinianis, calixinis, aliisque intercedunt" (Виттенб., 1653); Вальх, "Introductio in libros symbolicoa eccl. luther. " (1752): Землер, "Apparatus ad libros symbolicos Eccl. Luth. " (Галлові, 1775); Беллярмин, "Disputationes de controversiis..." (Рим, 1581-93; Прага, 1721); Боссюэт, "Exposition de la doctrine de l'eglise cathol. sur les matieres de controverse" (Пара., 1671). Не раніше, як в 2-ой половині XVIII в., полеміка відступила на 2-ой план. 1-ый поштовх у цьому напрямку віддав геттинг. проф. Планк у власних соч. : "Geschichte der Enststehung" etc." (Лпц., 1791-1800) і ін., які особливо схвалював Шлейермахер. Потім випливає Маргейнеке спосіб, що застосував до історії догматів, гегельянський. Його соч.: "Christl. Symbolik od. histor. Kritik and dogm. comparative Darstellung des kathol luther., reform. u. socin. Glanbens" (Гейдельб., 1810-13); "Institutiones Symbolicae" (1812, 3 изд., 1830); "Vorlesungen ub. die chr. Symbolik" (1848). Особливе значення символіка, як наука, роздобула на Заході опосля сочин. Мелера ("Symbolik, 1832; 7-е изд., 1864). Чудові, далі, след. соч.: Creuzer, "Symbolik aller christlichen Confessionen" (1837-44); Guericke, "Allgemeine christi. Symbolik vom luther. Kirchi. Standpгnkt" ( 3-е изд., 1861); Baier, "Symbolik der roem. Kathol. Kirche" (Грейфсв., 1854); Matthes, "Camparative Symbolik aller christl. Confessionen" (Лпц., 1854); Bunsen, "Das Symbol des Kreuzes bei alien Nationen" (1876); Hoffmann, "Symbolik od. system. Darstellung des symb. Lehrbegriffs" (Лпц., 1857); Oehler "Lehrbuch d. Symbolik" (Тюбінг., 1876); Wendt, "Symbolik der Romisch. Kirche" (Гота, 1880); Gass, "Symbolik der griechischen Kirche" (Б., 1872); Plitt, "Grundriss der Symbolik fur Vorlesungen" (Эрланг., 1875); Scheele, "Theologisk Symbolik" (Упсала, 1877); Hoefling, "De Symbolorum natara, necessitate, autoritate et usu" (Эрланг., 1841); Schaff, "Bibliotheka Symholica Ecclesiae universae" (New-york, 1877); Caspari, "Ungedruckte, unbeachtete und wenig beachtete Quellen zur Greschiclite des Taufsymbols und der Griaubensregel" (1866-79); Hahn, "Biblioth. der Symbol- und Glaubensregel der apost, cathol. Kirche" (1842); Schaff, "Bibliotheca symbolica ecclesiae universae" (New-york, 1877). Щодо видання С. і вероизложений російською мовою див. стор. 29 в "Догматичному богослов'ї" преосв. Сильвестра (Київ, 1844). Порівн. ще Бердникова, " Про символічні знаки й зображеннях на християнських археологічних монументах" ("Правосл. Співрозмовник", 1869); Воїнова, "Старозавітні С. по зазначені богосл. книжок" ("Душепол. Читання", 1863 і 1865); "Значення знаків у лютеранстві" ("Правосл. Співрозмовник", 1875).
Сименс (Эрнст Вернер тло-Siemens, 1816-92) - іменитий герм. інженер, утвір одержав в артилерійсько-інженерній школі в Берліні, в 1841 г. одержав першу перевагу на метод гальванічного сріблення й золочення й для експлуатації даної нам привілею заснував у Берліні завод у компанії з Геннигером. Потім він улаштував диференціальний регулятор для парових машин і водяних коліс, який донині вживається в якихось механізмах.