¬нутр≥шн≥ м≥коризи зустр≥чаютьс¤ в незл≥ченних трав'¤нистих або кустарних рослин, особливо в брусничних, вересковых, грушанковых ≥ орхидных. ќтут г≥фи м≥ст¤тьс¤ в эпидермических кл≥тинках кор≥нь, утворюючи найб≥льше або найменш об'Їмист≥ бульби. —. у цьому випадку трохи сутужн≥ше в тому в≥дношенн≥, що вища рослина Ї зрештою паразитом гриба. Ќасправд≥ г≥фи гриба, проникнувши в эпидермические кл≥тинки кор≥нь, Ї заповненими б≥лковими субстанци¤ми й маслами, добутими з перегною, але навколишн¤ њхн¤ протоплазма кл≥ток, не багато помалу, вит¤гаЇ ц≥ матер≥али з г≥ф, ¤к≥ зрештою зовс≥м розчин¤ютьс¤. ¬опросец, до ¤ких фактично вид≥в належать г≥фи, що утворюють м≥коризи, залишивс¤ дотепер невир≥шеним. Ќадзвичайно можливо, що в утвор≥ зовн≥шн≥х м≥кориз бере участь б≥льша частина шл¤почных гриб≥в, що зустр≥чаютьс¤ в так≥й значим≥й к≥лькост≥ в наших л≥сах (Boletus, Amanita, Tricholoma, Cortinaria ≥ ≥н.) ≥ до цього всього р≥зн≥ гастромицеты (Melanogaster, Scleroderma) ≥ трюфельн≥ (Tuber, Elaphomyces). ”с≥м в≥домо про те, що що все-таки стосуЇтьс¤ внутр≥шн≥х м≥кориз, те њх плодоносн≥ орган≥ зовс≥м неп≥знан≥ й придбан≥ результати культур не витримують критики. ”тв≥р клубневидных нарост≥в на в≥льс≥, маслинкових ≥ мотыльковых сл≥д також приписати —. цього кор≥нь ≥з грибами або з м≥кробами, або з обома вкуп≥.
ячевский.
«нак, —. в≥ри. - 1. √речок. слово to sumbolon (sun - з, bolov - киданн¤, метанн¤; sumballein - разом дек≥льком особам кидати що-небудь, напр. рибалкам мереж≥ при лов≥ риби) п≥зн≥ше стало означати в грек≥в ус¤кий речовинний символ, що мав умовне потаЇне значенн¤ дл¤ в≥домоњ групи ос≥б, напр. дл¤ шанувальник≥в ÷ереры, ÷ибелы, ћитри. “ой або ≥нший символ (sumbolon) служив також в≥дм≥нн≥стю компан≥й, цех≥в, р≥зних парт≥й- мун≥ципальних, публ≥чних або рел≥г≥йних. —лово "—." у прозањчн≥й мов≥ пом≥н¤ло найб≥льш прадавнЇ слово shma (символ, прапор, мета, небесне знаменн¤). ўе п≥зн≥ше в √рец≥њ sumbolon називали те, що на «аход≥ наз. lagritio - номер або квиток на одержанн¤ безоплатно або по зменшен≥й вартост≥ хл≥ба з казенних склад≥в або в≥д щедрих багат≥њв, а також персн≥. що означали посаду (напр. персн≥ аф≥нських арб≥тр≥в), квитки на вх≥д у театри, на народн≥ ≥гри, на глад≥аторськ≥ боњ, римськ≥ тессары (tessarae- навощенные дощечки, на ¤ких писалис¤ в≥йськов≥ командн≥ слова). ƒруз≥, розстаючись, брали час в≥д часу навощенную дощечку, писали або отрисовывали на н≥й що-небудь ≥ п≥зн≥ше розривали њњ навп≥л: одна частина залишалас¤ в 1-го, ≥нша - в ≥ншого (tessarae hostiales). ѕри зустр≥ч≥ вони визнавали себе друз¤ми, коли, приклавши одну половину дощечки до ≥ншоњ, спозирали, що обидв≥ щ≥льно прил¤гають одна до ≥ншоњ по смуги розриву. „ас в≥д часу слово —. означало частку валютного внеску в складчину на добру справу, на покупку чого-небудь п≥дход¤щого дл¤ ц≥лоњ громади, також в≥рчу грамоту закордонного посла. Sumbolax, deipnon apo sumbolwn називалис¤ бенкети або об≥ди на зб≥рн≥ засоби, а також добровольч≥ приношенн¤ на загальне частуванн¤. “им же словом йменувалис¤ письмов≥ договори меж 2-м¤ грецькими державами, що примикають, щодо виду д≥й, ¤кий випливало дотримувати при позов≥ громад¤нина 1-го ≥з цих крањн ≥з громад¤нином ≥ншого.