ƒо цього лишайники розгл¤далис¤ ¤к самост≥йн≥ орган≥зми, походженн¤ ¤ких, так само ¤к ≥ справи до ≥нших груп рослин, залишалис¤ таЇмничими. ” поточний час, завд¤ки роботам р≥зних учених, меж ¤кими особливо видаЇтьс¤ Ўвенденер, симбиотическое походженн¤ лишайник≥в зробилос¤ природн≥м, тому що вдалос¤ ≥золювати водор≥сть ≥ гриб, що становл¤ть лишайник, ≥ культивувати њх розд≥льно. —туп≥нь впливу —. на обоЇ орган≥зму р≥зна, тому що водор≥сть без гриба продовжуЇ св≥й розвиток ≥ нер≥дкий зустр≥чаЇтьс¤ без допомоги ≥нших у природ≥, меж тем ¤к гриб, що брав участь у симб≥оз≥, у б≥льшост≥ випадк≥в, втрачаЇ здатн≥сть жити без рол≥ вод¤н≥ рослини. Ќе дивл¤чись, але, на очевидне симбиотическое походженн¤ лишайник≥в, њх усе-же в систематику прийде кинути в окрем≥й груп≥, у вид≥ тих морфолог≥чних особливостей, ¤к≥ ними придбан≥ внасл≥док —. ≥ пристосуванн¤ до навколишнього середовища. як≥сь вод¤н≥ рослини живуть у —. з печ≥ночними мохами; напр. Nostoc lichenoides на нижн≥й поверхн≥ таллуса ¤кихось Anthoceros; Trentepohlia endophytica у кл≥тинках Jungermannia. Ќезл≥ченн≥ вод¤н≥ рослини живуть у —. з ≥ншими вод¤ними рослинами; напр. Streblonemopsis irritans утворюЇ галли на Cystosira opuntioides; Periplegmatium gracile живе в нитках Cladophora fracta. 3) «. спорових з вищими рослинами, у ¤кому беруть участь вод¤н≥ рослини або гриби. ¬од¤н≥ рослини, що вход¤ть у —. з вищими рослинами, належать до в≥дд≥лу ностоковых (Nostocaceae). 0 не м≥ст¤тьс¤ в большенном к≥лькост≥ або в самих кл≥тинках паренх≥ми, ¤к наприклад Scytonema Gunnerae у кореневище й стебл≥ Gunnera, або на поверхн≥ тканини в р≥зних складках ≥ вилученн¤х, ¤к Anabaena Azollae на листах Azolla Caroliniana або Anabaena Cycadearum у кор≥нн¤х р≥зних Cycas. —. гриб≥в з вищими рослинами в≥д≥граЇ дуже важливу роль у природ≥. √≥фи гриб≥в м≥ст¤тьс¤ або на поверхн≥ кор≥нь, або в эпидермических кл≥тинках кор≥нь, утворюючи так ≥менован≥ м≥коризи (ћуcorrhiza), ≥ншими словами з'Їднанн¤ кор≥нь ≥з г≥фами. «овн≥шн≥ м≥коризи представл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ щ≥льного чохла з густо сплетених г≥ф, що оточуЇ кор≥нц≥, що й зростаЇтьс¤ з њхньою еп≥дермою. –оль њх пол¤гаЇ у звичайн≥й передач≥ кор≥нн¤м тих орган≥чних речовин, ¤к≥ извлекаютс¤ г≥фами з перегн≥йноњ земл≥. ”с≥ хвойн≥ дерева й б≥льша частина лист¤них пор≥д постачен≥ такими м≥коризами. при звичайних критер≥¤х проростани¤. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що з'¤сувати присутн≥сть зовн≥шньоњ м≥коризи з в≥рог≥дн≥стю можна природно лише за допомогою м≥кроскопа, хоча й звичайним оком можна в≥дзначити в кор≥нь ≥з м≥коризами ¤к≥сь ≥ндив≥дуальност≥, стани у в≥дсутност≥ волось ≥ у в≥дпов≥дному розгалуженн≥ на подобу корал≥в. Ќезл≥ченн≥ досв≥ди ви¤вили безперечний вплив м≥кориз на розвиток дерев. ѓхн¤ присутн≥сть даЇ можлив≥сть дереву скористатис¤ орган≥чними субстанци¤ми, що перебувають у перегн≥йному ірунт≥ л≥с≥в ≥ тому дуже спри¤Ї розвитку дерев; дерева, позбавлен≥ м≥кориз, розбудовуютьс¤ ще марудн≥ше й ужаснее. ” ірунтах без перегною н≥коли не буваЇ м≥кориз, нав≥ть на тих видах, на ¤ких при ≥нших критер≥¤х вони зустр≥чаютьс¤.