як би це було не дивно, але ц≥ приклади демонструють, що ¤к≥сь випадки паразитизму можуть бути розгл¤нут≥ ¤к видозм≥на невинного спочатку сп≥вжитт¤. як незвичайну форму сп≥вжитт¤ потр≥бно в≥дзначити присутн≥сть у гн≥здах публ≥чних комах, ¤к мурах, ц≥лого р¤ду ≥нших зв≥рин, що носить загальний заголовок мирмекофилов. ѕор≥вн. Van Beneden, "Les commensaux et les Parasites dans ie regne animal" (ѕ., 1875); Hertwig, "Die Symbiose oder genossenschaftliches Leben der Tierea (≥Їна, 1883); Bouvier, ":J. a chlorophyle animale etc." ("Bull. Soc. Philom.", с≥рий. V, 1898).
¬. Ўимкевич.
—. у рослинному корол≥вств≥.- ѕро¤ву —. у рослинному корол≥вств≥ можна под≥лити на три групи: 1) «. рослин з≥ зв≥риними орган≥змами. ћожливо й те, що в цьому —. беруть участь ≥з одн≥Їњ сторони зеленуват≥ вод¤н≥ рослини (Chlorella), жовтуват≥ вод¤н≥ рослини (Zooxantnella) або печ≥ночн≥ мохи (Musci hepaticae), з ≥нший - ≥нфузор≥њ, радиоларии, иглокожие, губи, моховинки й черв'¤ки. —амий захоплюючий вар≥ант —. даноњ нам групи можна простежити в пол≥па Hydra viridis, дуже звичайного в пр≥сних водах; ус¤ внутр≥шн¤ порожнина цього пол≥па покрита суц≥льним шаром зеленуватих вод¤них рослин, що розмножуютьс¤ в м≥ру розвитку г≥дри. ¬одор≥сть (Chlorella vulgaris) становить ≥з г≥дрою д≥йсною агрегат ≥ передаЇтьс¤ по спадщин≥ вс≥м покол≥нн¤м орган≥зму, тому що кл≥тинки вод¤н≥ рослини перебувають також у ¤Їчках г≥дри. —. про¤вл¤Їтьс¤ отут з очевидн≥стю, коли збер≥гати зеленувату г≥дру у ф≥льтрован≥й вод≥: завд¤ки водорост¤м вона може продовжувати св≥й розвиток без перешкоди й зупинки, меж тем ¤к ≥нш≥ г≥дри, позбавлен≥ вод¤них рослин (Hydra fusca), гинуть незабаром у дан≥й нам вод≥ в≥д недол≥ку њж≥. ¬одор≥сть доставл¤Ї г≥др≥ потр≥бний вуглець, що добуваЇтьс¤ з вуг≥льноњ кислоти пов≥тр¤ за допомогою хлороф≥лу. ўо ж стосуЇтьс¤ вигоди, що извлекаемой вод¤них рослин в≥д —., те вона виражаЇтьс¤, до цього всього, у притулку, що доставл¤Їтьс¤ њй у внутр≥шн≥й порожнин≥ орган≥зму г≥дри. Ќе вважаючи цього тут можливо в≥дбуваЇтьс¤ також обм≥н живильних речовин ≥ на користь г≥дри. ¬одор≥сть, що пол¤гаЇ в —. з г≥дрою, знаход¤ть також дуже нер≥дко живучоњ без допомоги ≥нших у пр≥сн≥й вод≥; нерозд≥льн≥, вит¤гнут≥ з т≥ла г≥дри, удалос¤ також культивувати у вод≥. “од≥ ¤к у лише що описаному випадку зв≥риний орган≥зм служить, так сказати, притулком дл¤ вод¤н≥ рослини, що живе з ним у —., можна також указати на ≥нш≥ симб≥ози, де, навпаки, рослина служить притулком дл¤ зв≥риного орган≥зму. —хожий —. ми спозираЇмо в ¤кихось печ≥ночних мох≥в, що знаход¤ть у власних тканинах в≥дом≥ променист≥ Callidina symbiotica, —. Leitgebii. 2) «. спорових рослин меж собою - в≥дбуваЇтьс¤ при участ≥ вод¤них рослин, з одного боку, вод¤них рослин, печ≥ночних мох≥в ≥ гриб≥в з ≥ншоњ сторони. ” дан≥й нам груп≥ особливо чудовий —. вод¤них рослин ≥з грибами. « т≥снуватого з'Їднанн¤ цих 2-ух частин складаютьс¤ дуже в≥дпов≥дн≥ орган≥зми, що здобувають особлив≥ морфолог≥чн≥ й ф≥з≥олог≥чн≥ ознаки. ÷≥ орган≥зми в≥дом≥ п≥д заголовком лишайник≥в - Luchenes.