” раковин≥ Ївропейських рак≥в пустельник≥в посел¤Їтьс¤ ще 3-ий сп≥вмешканець - к≥льчастий черв'¤к з р. Nereis, ¤кий користуЇтьс¤ залишками стола рака. ѕанцир 1-го краба (Dromia vulgaris) обрастаетс¤ губкою (Suberites domuncula), при чому краб у випадку, ¤к усе говор¤ть, посп≥шноњ втеч≥ може скидати цю губку. ≤нш≥ губи сожительствуют з пол≥пами: так на звичайн≥й, уживаноњ дл¤ митт¤ губи (Euspongia officinalis) живе полипчик Spongicola fistularis, а в губц≥ Euplectella aspergillum, чудовоњ своњм крем≥нним к≥ст¤ком, снутри в њњ порожнин≥, рачок Aega spongophila. ¬ообщем губи населен≥ нер≥дко рачками, черв'¤ками й ≥н. зв≥риними. ћедузи вражають заур¤дно видобуток своњми жалкими апаратами й нер≥дко проковтують рибок,але, ¤к≥сь рибки в≥дшукувати дл¤ себе безпечний притулок меж щупальц¤ми медуз; напр. рибка Caranx trachurus тримаЇтьс¤ меж щупалець медузи Cassiopea borbonica. ” порожнин≥ медузи Aurelia живе мала морська з≥рка з офиур (р. Ophiotrix), а в медуз≥ Cyanea arctica, по јгассису, живе пофарбована в цей же кол≥р актин≥ю Bicidium parasiticum. Ќе р≥дк≥ випадки сп≥вжитт¤ в иглокожих, а конкретно в голотурий, у њхн≥х дихальних органах (водн≥ леген≥), живе угревидна¤ рибка Fierasfer, але вона час в≥д часу прориваЇ ц≥ орган≥ й м≥ститьс¤ в порожнин≥ т≥ла голотурий. ”се знають те, що на морських з≥рках (Astropecten aurantiacus) живе черв'¤к Polynoe ≥ на ≥нш≥й з≥рц≥ (Archaster typicus) молюск (Eulima). як≥сь молюски дають притулок ракам. “ак, величезна Tridacna даЇ притулок крабов≥ Ostracotheres tridacnae, а жемчужница ≥ншому раку (Conchydotes meleagrinae). ” з¤бров≥й порожнин≥ асцид≥њ ми знаходимо дуже незл≥ченних рачк≥в з веслоногих (Copepoda), тод≥ ¤к щ≥льний клетчатковый покрив цих зв≥риних також даЇ притулок ¤кимось зв≥риним. ѕриклади сп≥вжитт¤ знаходимо й меж хребетними. “ак у з¤бров≥й порожнин≥ бразильського сома (Platystoma) живе мала рибка Stegophilas insidiatus, ¤ку тривалий час сприймали за молодь цього сома, тому що Ї риби, ¤к≥ дають притулок власноњ молод≥ в з¤бров≥й порожнин≥. ∆ивуч≥ в море хребетн≥ можуть давати прим≥щенн¤ майже вс≥м маленьким мешканц¤м. јле, у майже вс≥х вар≥антах сп≥вжитт¤ це наближаЇтьс¤ до паразитизму. “ак, на шк≥р≥ кит≥в живуть сид¤ч≥ усоногие рачки (Coronula, Balanus ≥ ≥н.), при чому дл¤ кожного виду кит≥в властив≥ своњ сп≥вмешканц≥ й прит≥м кожний сп≥вмешканець маЇ своњ улюблен≥ м≥сц¤ т≥ла. јле, присутн≥сть цих рачк≥в викликаЇ хвороблив≥ процеси в шк≥р≥ киту, хоча харчуютьс¤ вони не за, стало бути, рахунок киту. ” кишковому тракт≥ зв≥риних (у рубц≥) ≥ в кон¤чки (у сл≥п≥й кишц≥) зустр≥чаютьс¤ час в≥д часу в надзвичайно большенном к≥лькост≥ паразитарн≥ ≥нфузор≥њ р≥зних с≥мейств, що не запод≥юють њм особливоњ шкоди й, по погл¤ду ¤кихось (Ёберлейн), ц≥ ≥нфузор≥њ нав≥ть спри¤ють засвоЇнню њж≥, конкретно кл≥тковини, перевод¤чи њњ в удобоусво¤емые з'Їднанн¤. ќбоЇ ц≥ вар≥анта коштують, але, уже на границ≥ з паразитизмом, ≥ ми знаЇмо схожих усоногим ракопод≥бних, ¤к≥ впиваютьс¤ у власника особливими в≥дростками й харчуютьс¤ на рахунок його, ¤к знаЇмо й заздалег≥дь паразитарних ≥ час в≥д часу шк≥дливих ≥нфузор≥й.