У всякому разі роль С. у складанні "Домострою" не відкидається дослідниками, але вопросец про ступінь цього ролі ще не можна вважати зовсім вирішеним; вказівки г. Михайлова на порівняльну стародавність редакцій монумента найбільш обумовлені, чому висновку м. Некрасова, але вимагають ще майбутньої розробки. Не вирішений також вопросец, як усвідомлювати "Домострой": чи є це еталон, до якого прагнуло російське життя XVI в., або пряме відбиті реальності? Із джерел "Домострою" майже все зазначені м. Некрасовим: це - Св. Писання, утвори батьків церкви, "Стослов" Геннадія й ін. М. Некрасовим розглянуті також і подібні "Домострою" добутку літератур західних і східних; але в суті такі зіставлення, указуючи на подібність або відмінність окремих рис, нічого не дають для роз'яснення походження самого монумента. Теж потрібно сказати й про спробу г. Бракенгеймера провести паралель меж нашим "Домостроєм" а одним візантійським літературним твором. По змісту "Домострой" ділиться на три частини: 1) " про будову духовному"; отут викладаються правила релігійної вдачі, рисується аскетичний еталон "праведного житія"; наставлянні регламентують дрібні подробиці духовного життя, так що вказується навіть, як містити ікони в чистоті; 2) " про будову мирському" - ряд правил про те, як звертатися із дружиною, дитинками, домочадцями, у цих правилах відбивається брутальність характерів, що розвився у нас під впливом татар, хоча не слід забувати, що в цю еру батіг стосовно дружини й розтрощення ребер малят, як виховний засіб, зовсім де були далекі й західноєвропейським характерам; 3) " про будову домовитому" - величезна кількість дріб'язкових наставлянь по частині домашньої економії. - Див. Голохвастов і арх. Леонід, "Благовіщенський ієрей С. і його писання" (М., 1874); еп. Сергий (Соколов), "Столичний благовіщенський священик С., як муніципальний діяч" (М., 1891); "Збірник госуд. знаті", т. II (стаття Замысловского, Спб., 1875); Некрасов. "Досвід історико-літературного дослідження про походження давньоруського "Домострою" (М., 1873); "Журн. Мін. Нар. Просв. ", т. 261, 262, 263 і 270 статті г. Михайлова й відповідь м. Некрасова); Бракенгеймер, " У зіставленні з російським Домостроєм" (Одеса, 1893); Ключевский, "Два виховання" ("Русявий. Ідея", 1893). Видання Домострою - 1849 т. в "Временнике" Моск. Общ. Ист. і Древн. (Голохвастова), 1867 г. (Яковлева, Спб.) і 1887 (Одеса). Послання С. видані Н. Усе давно знають те, що й. Барсовим в "Христ. Чт.", 1871 г. Принципова також стаття І. Н. Жданова, "Матеріали для історії Стоглавого собору" ("Журнальчик Мін. Народн. Ін.", 1876).
А. Бороздин.
Симбіоз- термін, що неоднаково розуміється вченими: одні розуміють під С. явище співжиття меж 2 і поболее організмами без обопільної шкоди й протиставляють йому паразитизм, як таку форму співжиття, коли один організм живе на рахунок іншого. По інших учених. С. йменується всяке співжиття 2-ух або більшої кількості організмів, при чому принципи, на які вибудувано співжиття, можуть бути різні.