В 1553 г. починається "остуда" царя до С., через справу про престолонаследии захворювання, що з'явився під час, Іоанна; в 1560 г. С. зовсім віддаляється від двору, тому що правитель уже повністю ствердився в підозрі, що бояри "подібно Іродові, грудне маляти бажали вбити, загибеллю світла цього позбавити, і воцарить замісце його чужаго". Зверніть увагу на те, що мотивом до такого остаточного повороту була погибель королеви Настасії, происшедшая, по погляду пануючи, також з вини бояр. Коли друзів С. зрозуміла опала, він сам вийшов у Кирило-Бєлозерський монастир, де й постригся з іменуванням Спиридона. Дуже хочеться підкреслити те, що курбский затверджує у власній "Історії", що С. був засланий в ув'язнення в Соловецький монастир, але це звістка не підтверджується іншими джерелами. Рік погибелі С. невідомий: Голохвастов сприймає дату 1566 г., але міцних підстав для її не показує. Мало хто знає те, що загинув С. у Кирилловом монастирі, а не в Соловках, судячи з того, що його "мізерія" пішла на спомин його душі конкретно в Кирилов монастирі, Опосля С. у цих 2-ух монастирях залишилися якісь рукописи, пожертвувані їм ще до опали. Такого роду пожертвування підтверджують звістка про любов С. до освіти. Із власних його творів відомі два послання до князя Олександру Борисовичу Шуйскому-Горбатому, одне -, що роз'ясняє йому обов'язки королівського намісника, а інше - втішливе опосля опали, а також згадане вище послання до царя, що відрізняється яскравістю образів і енергією вмовляння. Важливою працею С. Слід визнати редакцію "Домострою". У цьому чудовому монументі літератури XVI століття неодмінно С. належить 64-я глава, "Послання й покарання від батька до нащадка", іменована "Малим Домостроєм" і одмінна більшою мірою практичною вдачею, С. намагається вселити власному нащадкові прозаїчну мудрість, доходячи отут час від часу до крайності. Це було передумовою дуже грізного відкликання Соловйова, що вказав, що всі християнські чесноти розуміються С. з погляду речовинної корисності й у його радах протягає человекоугодничество, яке не може бути здійснене без поступок перед совістю. Що стосується попередніх глав "Домострою", те вони можливо, не були своїм добутком С., а з'явилися результатом поступового скупчення правил, касавшихся зобов'язань релігійних і сімейно-суспільних, а також домашнього господарства. По погляду проф. Некрасова, "Домострой" зложився в Новгороді й зображує життя забезпеченого людини. Можливо й те, що цей світогляд зустрів досить вагомі заперечення з боку г. Михайлова, який указав в "Домострої" багато рис чисто столичних, а ті індивідуальності, які визнавалися м. Некрасовим тільки новгородськими, намітив у як би потужному ступеня й у столичному побуті. Таке ж розбіжність існує й щодо редакцій "Домострою": г. Треба сказати те, що некрасов визнає прадавньою редакцією перелік суспільства історії й стародавностей, а перелік Коншинский уважає столичної (приналежний С.) переробкою монумента; г. Михайлов уважає початкової (приналежний С.) редакцією Коншинский перелік, що як представляє, як усе говорять, величезну стрункість і зовнішню, і внутрішню, чому перелік суспільства, який є в якихось частинах не зовсім досвідченою компіляцією.