Усі перераховані яруси належать нижньому відділу С. системи. Верхній відділ складається з ярусів G, И, I і ДО, з яких 1-ые два характеризуються безліччю плеченого Pentamerus (G- ярус із Pentamerus borealis, Нярус із Pentameros estonus), а 2-ые два I і До-К- нижній і верхній эзельские яруси відповідають повністю англійським ярусам венлокскому й лудловскому. Силурийские відкладання зустрінуті в нас, не вважаючи Прибалтійського краю, маленькими островами в губ. Тверской, Псковської й Мінської (нижні шари нижнього відділу), у Келецкосандомирском кряжі (уся система) і в Подільській губ. за течією Дністра (лише верхній відділ). С. система відома в нас ще на Тимане й у Сибіру ( по Нижній Тунгузке, Оленеку, Вілюю й на Зеландско-Сибірських островах).
Не вважаючи Великобританії, Скандинавії й Рф у Європі С. відкладання зустрінуті в Чехії, у майже всіх місцях Німеччини й Франції, в Іспанії й Сардинії. У першій вони займають улоговину, витягнуту від Праги до Пильзена, і полягають: нижній відділ (ярус D. Барранда) конгломератів, сланців, піщаників і кварцитів, верхній (ярус Е. Барранда) - з вапняків, що різняться незвичайною безліччю головоногих. По власній фауні чеські С. відкладання досить суттєво різняться від британських і скандинаво-росіян і належать до особливої чесько-середземноморської провінції. Сюди ж ставляться С. утвору Саксонії, Тюрінгії, Баварії, Альп, Піренеїв, Сардинії, Іспанії, Португалії, також Бельгії й Франції (Лангедок, Бретань і Арденни), при цьому ці крайні зближають уже чеський тип з англійським. Величезне поширення має С. система в Північній Америці, де типом її служать С. відкладання штату New-york. Нижній відділ починається отут известковистым піщаником, на який налягають вапняки, близькі до ортоцератитовому Скандинавії, що й розпадаються на яруси Чези й Трентонский; нижній відділ завершується сланцями, які діляться на два яруси: Утика й Гудзонский. Верхній відділ починається конгломератами Онейда, на які налягає мединский піщаник. Вище випливають яруси клинтонский і ниагарский; крайній складається з вапняків і по власній фауні повністю відповідає венлокскому ярусу Великобританії. Ще вище розміщається ярус Онондага, що містить усередині себе соленосні шари й зрештою група цементних вапняків (Waterlimegroup) з Eurypterus II Pterygotus. Не вважаючи штату New-york - С. відкладання розвинені в Канаді, у майже всіх штатах по берегу Атлантичного океану, в Аппалахской області, у штатах Міссурі, Orio, Висконсин, Іова, Миннесота, Арканзас і в майже всіх західних штатах. За межами Європи й Сівба. Америки С. відкладання зустрінуті в Китаї, Бірмі, Гімалаях, Австралії, Південній Америці (Аргентина) і північно-американському полярному архіпелазі.
Відкладання С. системи, представляючи нерідко гарний будівельний матеріал (наприм. плитняки близько Петербурга), часто містять також поклади різних копалин, як у вигляді жив і штоків, що прорізують їхні шари, так і у формі пластових покладів. Сюди ставляться сталеві руди (напр. в Эрцберге в Штирии), срібні руди (Гарц, Андреасберг), ртуть в Альмадене в Іспанії, антрацит у графстві Корк у Шотландії й у Португалії, горючий сланець у нас у Прибалтійському краї, кам'яна сіль і соляні джерела в Канаді й штаті New-york, фосфорити в Подільській губернії і т.д.