Ќаступний вище ¤рус Ћландовери розпадаЇтьс¤ на два подъ¤руса, нижн≥й ≥ верхн≥й, ¤к≥ пластуютьс¤ меж собою незг≥дно й зараховуютьс¤ - один до нижнього в≥дд≥лу —. системи, ≥нший - до верхнього. ” ¤рус≥ Ћландовери виникають уже 1-ые представники ворхнесилурийской фауни, ¤ка дуже багато представлена в 2-ух наступних ¤русах, ¬енлокском ≥ Ћудловском. Ќе вважаючи ”ельсу й зах≥дноњ ¬еликобритан≥њ, у границ¤х јнгл≥њ —. система зустр≥нута ще в ≤рланд≥њ й √≥рськоњ Ўотланд≥њ; у крайн≥й вона складаЇтьс¤ ≥з с≥руватоњ вакки й сланц≥в, що м≥ст¤ть практично т≥льки граптолитов. “реба сказати те, що британському типу —. системи, куди в≥днос¤ть силурийские в≥дкладанн¤ —кандинав≥њ, –ф ≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики, також јз≥њ, јвстрал≥њ, ѕ≥вденноњ јмерики й пол¤рних держав, прийн¤те заур¤дно противополагать тип —ередньоњ в ѕ≥вденн≥й ™вропи, представником ¤кого Ї в≥дм≥нно вивчений силурийские в≥дкладанн¤ „ех≥њ(Ѕогем≥њ). јле нов≥ досл≥дженн¤ демонструють, у перших, що меж цими 2-м¤ типами немаЇ таке р≥занн¤м в≥дм≥нност≥, ¤к це замислювалис¤ ран≥ше, а напроти Ї переходи (напр. силурийские в≥дкладанн¤ ‘ранц≥њ), у в-2-х, що посередин≥ утвор≥в так ≥менованого британського типу реально в≥др≥знити к≥лька тип≥в. –обл¤чи упор на ц≥ спостереженн¤, ‘рех розр≥зн¤Ї в силурийской систем≥ п≥вн≥чноњ п≥вкул≥ (основним образом у нижньому њњ в≥дд≥л≥) в≥дкладанн¤ 4 пров≥нц≥й: чесько-середземноморськоњ, балт≥йськоњ (в≥дкладанн¤ —кандинав≥њ, ѕрибалт≥йського краю й рос≥йськоњ ѕольщ≥; сюди ж в≥н зараховуЇ в≥дкладанн¤ √ренланд≥њ, —иб≥ру.  итаю й √≥малањв), северноатлантической (британський басейн, що з'Їднувавс¤ через ‘ранц≥ю ≥з чешскосредиземноморским) ≥ тихоокеанско-п≥вн≥чноамериканськоњ (—≥вба. јмерика й п≥вн≥чноамериканський пол¤рний арх≥пелаг). ” верхнесилурийскую еру, коли море зробило в сев. област≥ сев. п≥вкул≥ значимий завоюванн¤ (повсюдна под≥бн≥сть в≥дкладань венлокского ¤русу), в≥дм≥нн≥сть меж пров≥нц≥¤ми балт≥йськоњ, п≥вн≥чно-атлантичноњ й тихоокеанско-п≥вн≥чноамериканськоњ згладилос¤, напроти чесько-середземноморська область зробилас¤ ще б≥льше, ¤к заведено виражатис¤, в≥дособленоњ.
ѕриналежн≥ до балт≥йськоњ пров≥нц≥њ в≥дкладанн¤ —кандинав≥њ й –ф, не дивл¤чись на фаун≥стичн≥ ≥ндив≥дуальност≥, викликуван≥ основним образом в≥дм≥нн≥стю фац≥й, у загальному дуже под≥бн≥ по власн≥й фауна. —амими нижн≥ми обр≥¤ми Ї отут шари, що м≥ст¤ть пор¤д ≥з силурийскими скам'¤н≥лост¤ми й нащадк≥в кембр≥йських трилоб≥т≥в сем. Olenidae; вони розвинен≥ в —кандинав≥њ (Ceratopygekalk), але в≥дсутн≥ в нас. ¬ище випливають отут ≥ там ортоцератитовые вапн¤ки; у них в≥д≥грають найважлив≥шу роль ≥з трилоб≥т≥в представники с≥мейств Asaphidae (Megalaspis, Asaphus), Illaenidae, Cheiruridae ≥ ще ¤кихось, з головоногих Endoceras, ≥з плеченогих Orthis, Siphonotreta, Orthisina, Lycophoria, ≥з цистидей Echinoencrinus (глаукон≥товий ≥ вагинатовый вапн¤ки в нас [¤руси ¬2 ≥ ¬3] ≥ Orthocerenkalk у Ўвец≥њ). ” в≥дпов≥дн≥ њм глинистих в≥дкладанн¤х переважають граптолиты Phyllograptus, Tetragraptus, Isograptns. ¬ища частина нижнього в≥дд≥лу —.