ўе найб≥льше чудово в капел≥ ≥нше створенн¤ ћ≥келанджело - розпис њњ стел≥, у ¤ка, по загальному визнанню, ген≥альн≥сть цього художника ви¤вилас¤ у вс≥й повнот≥ й сил≥.
—икхи - ( мовою г≥нд≥ "учн≥") або сейки (нев≥рна вимова на британський лад, що вкоренилос¤ в наш≥й щоденн≥й печатц≥)- одна ≥з самих чудових нов≥тн≥х ≥ндуських сект, заснована спочатку XVI стол≥тт¤ рел≥г≥йним реформатором Ќанаком, через ¤кий вона сходить до навчанн¤  абира, що намагавс¤ примирити ≥ндуњзм ≥з ≥сламом. –ел≥г≥йн≥ навчанн¤ —. у перший раз були викладен≥ в так ≥менованому јди-√рантх (Adi Granth - "основна, основна книжка"), складеному п'¤тим спадкоЇмцем Ќанака- гуру (учителем) јрджуном (1584-1606). ћонумент цей не св≥дчить про особливо сильне вил¤нн¤ ≥сламу на рел≥г≥ю —. ¬≥н просочитис¤ маг≥чним пантењзмом ¬еданти, ускладненим доктриною про благодать (бхакти, bhakti) ≥ вимогою повноњ слухн¤ност≥ рел≥г≥йним наставникам-ватажкам, так наз. гуру. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що в≥д ≥нших пам'¤тник≥в сектантськоњ л≥тератури јди-√рантх р≥знитьс¤ тем принциповим значенн¤м, ¤ке в ньому надаЇтьс¤ моральним наставл¤нн¤м, простотою й сп≥ритуал≥стичною вдачею культу, зв≥льненого в≥д ус¤кого сл≥ду ≥долопоклонства, ≥ в ≥ндив≥дуальност≥ терпим≥стю стосовно ≥ндуськоњ м≥фолог≥њ, з ¤коњ в навчанн¤ —. уз¤те досить багато м≥фолог≥чних уособлень, що характеризують п≥зн≥ший ≥ндуњзм. «рештою —. прийшли до обожнюванн¤ особистого божества, так що њх навчанн¤ можна йменувати дењзмом, найб≥льше або найменш зм≥шаним з марнов≥рством. ƒо такоњ зм≥ни потр≥бно повинен був прийти ≥нд≥йський пантењзм, ¤кий м≥г бути рел≥г≥Їю маленького кружка м≥стик≥в, але не широкоњ громади в≥руючих. Ќе може бути, але, сумн≥ву й у тому, що близьк≥сть ≥з мусульманським попул¤ц≥Їю в п≥вн≥чно-зах≥дних прикордонних област¤х ≤нд≥њ мала свою частку впливу на м≥зки й характери —. ¬≥д мусульман —. одержали власний войовничий фанатизм ≥ обл≥ку про св¤щенну в≥йну (мусульманський газават), зовс≥м далеке ≥нд≥йському св≥торозум≥нню, але розвиток, що одержав ( п≥д тим же самим впливом) у маратхов ≥ ¤кихось раджпутов. «м≥ст јди-√рантха- зб≥рне: гуру јрджун з≥брав у ньому поетичн≥ добутки основоположника секти й 3-х гуру, що випливали за ним, додавши до них своњ власн≥, а також ≥ величезне число виречень ≥ уривк≥в, що належать –амананду,  абиру, маратхскому поетов≥ Ќамдеву й ≥ншим творц¤м. ƒосить багато додатк≥в зробив √овинд (1675-1708), дес¤тий ≥ крайн≥й гуру, що склав, не вважаючи того, другу св¤щенну книжку —.- "√рантх дес¤того корол≥вства". ÷≥ дв≥ книжки, написан≥ на архањчному пенджаби, ≥менованому, по ≥мен≥ прадавнього алфав≥ту (одна з форм деванагар≥), гурлукхи (Gnrn=учитель, mukha=ycтa), укуп≥ з б≥ограф≥¤ми св¤тих ≥ гуру й дек≥лькома ритуальними й дисципл≥нарними наказами, становл¤ть усю св¤щенну л≥тературу —. 1-ые адепти рел≥г≥њ сикх≥в були навербован≥ посередин≥ хл≥бороб≥в близько Ћагора й на п≥вденних берегах р. —етледжа. ѕрот¤гом практично ¤к би ц≥лого стор≥чч¤ —. залишалас¤ чисто рел≥г≥йною громадою безпечноњ пуританськоњ вдач≥.