С. має стисле тіло, покрите лускою середньої величини, малий рот, у якому на верхньощелепних костях і лемеші ніколи не бувати зубів, а зуби на інших частинах або скоро пропадають, або у всякому разі розвинені надзвичайно слабко; верхньощелепна кістка не триває за око. С. живуть у помірних і прохолодних країнах північної півкулі. Якісь види живуть повсевременно в озерах, представляючи величезну кількість місцевих форм (видів, різновидів і т.п.), інші живуть частиною в море, частиною в прісній воді й часом входять у ріки для метання ікри. Якісь С. тримаються на величезних глибинах; так кильх (Coregonus hiemalis) Боденського оз. і валаамка (С. widegreni) Ладожского й Онезького оз. тримаються глибоко й при витаскуванні їх мережами плавальний міхур дуже розширюється зовсім роздмухуючи рибу (подібно тому, як це відбувається з майже всіма глибоководними морськими рибами). Икрометаниe наших С. відбувається пізньої в осінню пору. Їду сигів становлять різний звірині - комахи, ракоподібні, молюски й ін. Нараховують найбільше 40 видів, але види ці досить умовні й вообщем рід цей, а особливо в нас у Рф надзвичайно не досить досліджений. Економічне значення С. для людини величезне, особливо в Сибіру й Сівба. Америці; місцями добробут населення основним образом з'єднане із промислом цих риб (це особливо застосовне до різним племенам інородців Сибіру і якимсь племенам індійців Сівба. Америки). Принципове значення мають вони й у Зап. Європі, де якісь види з фуррором розводяться штучно. С. надходять у торгівлю частиною у свежайшем виді, частиною в копченому, солоному й сушеному. Інородцями (лопарями в Лапландії, остяками й іншими племенами в Сибіру) С. приготовляются в пуття дуже погано, час від часу просто саме зберігаються в ямах. Із С. більш загальновідомий С. прохідний (С. lavaretus L.): до цього виду відносять ряд форм, заурядно розглянутих як самостійні види- такі сиг-лудога (С. fera Jnr), валаамка або зобатый С. (С. widegreni), сиголов (С. baerii Kessl.), С. пісочник (С. mаrаеnа L.), річковий, морський, невський і т.д. (7. ч С. lavaretus L. у тіснуватому змісті слова), (олмужский С. (С. tscholmugensis Danil.), вартманнов С. (С. wartmanni) і інші. Що розуміється в такому широкому змісті слова С. прохідний водиться в Європі, Азії й Сівба. Америці, де домагається ваги в 101/2 кгр.; екземпляри європейські можуть досягати (у Швеції) найбільше 6 кгр. і близько 90 стм. довжини. З перерахованих форм С.лудоча різниться маленький головою, надзвичайно витонченої до фронтального кінця, із суттєво видатною верхньою щелепою, дуже стислим тілом, плоскої, прямій спиною. Колір спини бурувато-зелений, боку сріблисті, черево білосніжне, плавці сіруваті. Вага його заурядно до 2, але час від часу до 4 кгр. Водиться у величезних озерах Середньої Європи, Ладожском, Онезькому. Близький до лудоге валаамка або зобатый С. водиться в середній частині Онезького оз. і в сев. частини Ладожского на величезних глибинах; він різниться від лудоги найбільш подовженим носом, найбільш темним кольором, найменшою величиною (ок.