Mommsen, "Geschichte des romischen Mrnzwesens" (Ѕ., 1860; особливо у франц. переклад≥ Blacas ≥ de Witte); Hultsch, "Grriechische und Romische Metrologie" (2 изд., Ѕ., 1882); Wex, "Die Metra der Griechen und Romer" (Ћпц., 1884); Smith, "Dictionary of Greek and Roman antiquities" (II тому, Ћ, 1891); Marquardt, "Romische Staatsverwaltung" (II т., Ѕ., 1884).
ѕ. ќ.
—етер- б≥льш всерозповсюджена порода довгошерстих л¤гавих собак, що вийшов в≥д почергового схрещуванн¤ британського спан≥Їл¤ з хортиц≥, гонч≥й ≥ пойнтером, а частково з пуделем, брудастыми, водолазом ≥ кол≥. як би це було не дивно, але с. д≥л¤тьс¤ на три подпороды: британських, ≥рландських ≥ гордонов (шотландських), що р≥зн¤тьс¤ б≥льшою м≥рою власним розцв≥ченн¤м. јнгл≥йськ≥ —. бувають черно-пегие, желто-пегие, кофейно-пегие й трикол≥рн≥, тобто з п≥дпалинами; чому пл¤ми др≥бн≥ше, тем краще; не дуже давно особливо ц≥нувалас¤ крапчаста-синьо-краплиста масть, так наз. блюбельтоны, зараз же в мод≥ краплистий^-краплист≥-крапчаст≥-жовто-краплист≥ й желто-пегие —. ” б≥льшост≥ сучасних британських —. тече кров собак, виведених в≥домим заводчиком ™. Ћавераком (1877 г.), внасл≥док що ц¤ подпорода —. йменуЇтьс¤ час в≥д часу лавераками. ћасть ≥рландських —. шикарного золотаво-каштанового кольору, без др≥бних сл≥д≥в темних волось; б≥лосн≥жн≥ м≥тки на груд¤х, горл≥ або пальц¤х маленька з≥рочка або нав≥ть вузенька проточина або м≥тка на пиц≥ не з≥знаютьс¤ гр≥шними. –озцв≥ченн¤ гордоновчерна¤, з ¤скраво-рудими п≥дпалинами на фронтальних ногах в≥д локотков, мохнах фронтальних лап. пиц≥, щоках, внутр≥шн≥й поверхн≥ вух, бровах, черев≥, внутр≥шн≥й сторон≥ гачей ≥ п≥д хвостом. «агальн≥ вс≥м —. в≥дм≥тн≥ ознаки: голова довгувата й суха (у гордонов найб≥льш млосна), з р≥зко позначеним переломом, череп овальноњ форми з ¤сно вираженим потиличним гребенем; пика пом≥рноњ ширини, тупа, досить довгувата в≥д перелому; щелепи практично схожоњ довжини; н≥с ≥з широкими н≥здр¤ми, темний або карий (в ≥рландських- червоний), зг≥дне маст≥; губки без в≥двислих брылей (б≥льш розвинен≥ в гордонов); ока блискуче, н≥жн≥ й виразн≥, темно-кар≥ (у гордонов також жовтуват≥), вухо пом≥рноњ довжини (у гордона довше), низковато поставлен, що ниспадающее прекрасною складкою й припасоване до щ≥к; край вуха бархатистий, верхн¤ ж частина покрита шовковистоњ псовиной; шейку середньоњ довжини, мускулиста й суха, зверху вигнута, без складок ≥ подгрудка; плеч≥ надзвичайно полог≥, тобто кос≥ (у гордонов найб≥льш пр¤м≥ й млосн≥); тулуб (колодка) пом≥рноњ довжини (в ≥рландських довше, у гордонов важче), спина р≥вна й маленька, з≥ злегка п≥дн¤тим хрестцем; груди з низковато спущеними, в≥дм≥нно вигнутими ребрами; передпл≥чч¤ масивн≥ й мускулист≥, з в≥льними локотками, стегно сухе, стегно довгувате (в ≥рландських коротше), пазанок маленький (в ≥рландських довше), пр¤м≥й ≥ мускулистий; лапа стисла, у грудц≥, з густий подпушью меж пальц¤ми; хв≥ст (перо)- на одн≥й смуги з≥ спиною, середньоњ довжини, саблеобразно вигнутий; убиральн¤ на ньому псовина (п≥дв≥с) починаЇтьс¤ мало в≥дступаючи в≥д корен¤ хвоста; до к≥нц¤ хвоста вона зводитьс¤ на немаЇ; вовна зобов'¤зано бути м'¤ка, блест¤ща й шовковиста (в ≥рландц≥в груб≥ше), довгувата й р≥вна (або злегка хвил¤ста, але не кучер¤венька); р≥ст кобелей 58-61 стм., суки на 2-3 стм.