¬еличезн≥ ≥нструментальн≥ —. писали √айдн, ћоцарт, з нов≥тн≥х композитор≥в - ‘олькман.
—арна (Rupicapra [Capella] rupicapra Pall.)- жуйний парнокопитний ссавець ≥з п≥дродини антилоп Antilopiane) с≥мейства полорогих ƒовжина т≥ла близько 90 стм., хвоста- 8 стм.; висота 75-80 стм. –ога практично схожоњ величини в обох п≥длог, до 25 стм. довгуватоњ; вони закруглен≥, при п≥дстав≥ кольчаты, у середн≥й частин≥ власноњ покрит≥ поздовжн≥ми борозенками, а загнутий назад ≥ вниз к≥нець њх зовс≥м гладкий; вони. поставлен≥ на голов≥ практично вертикально й: паралельно один одному й лише своњми к≥нц¤ми трохи розповзаютьс¤ в сторони. “≥ло в загальному куце й потужне, шейку товста; голова мала, пика вит¤гнута й загострена, вуха середньоњ довжини, ока величезне й видатн≥; ноги товст≥ й вузлуват≥ ≥з широкими, твердими й наточеними на фронтальному крањ копитами, трохи найб≥льш довгуватими на фронтальних ногах. “верда вовна в л≥тню пору коротше (менш 3 стм.), у зимову пору довше ( до 10-12 стм., у чубчику до 18-20 стм.). –озцв≥ченн¤ зм≥нюЇтьс¤ по сезонах але дуже р≥вном≥рно. ” л≥тню пору вона в загальному св≥тл≥ше й пануючим кольором Ї брудний червоно-бур, що переходить на нижн≥й сторон≥ т≥ла у св≥тле рудуватий, а уздовж середини спини- у темно-бурий; голова пофарбована св≥тл≥ше, за вин¤тком чорноњ смуги, ¤ка т¤гнетьс¤ з кожноњ сторони в≥д п≥дстави вуха, оточуючи око, до к≥нц¤ пики. ” зимову пору спина —. темно-бура або бурувато-чорна, нижн¤ частина н≥г червоного кольору; нижн≥й к≥нець њх ≥ голова жовтувато-б≥л≥; т≥м'¤ й пика трохи темн≥ше; черево б≥лосн≥жне. ™диний вид цього роду водитьс¤ в горах ™вропи й всерозповсюджений в≥д ѕ≥ренењв, через јльпи,  арпати, Ѕалкани, до  риму,  авказу й ¬антаж. ÷ентром поширенн¤ його Ї јльпи; у поточний час —. надзвичайно р≥дка у Ўвейцар≥њ й водитьс¤ приемущественно в сх≥дн≥й частин≥ јльп, конкретно в Ѕавар≥њ, «альцбургов≥, “≥ролев≥, Ўтирии й  аринтии. –озр≥зн¤ють м≥сцев≥ р≥зновиди —. : п≥ренейська або изар р≥знитьс¤ найменшим ростом ≥ червоним кольором хутра, кавказька або атши- маЇ трохи по ≥ншому вигнут≥ роги. —. живе в горах уздовж границ≥ хвойних л≥с≥в ≥ вище њњ, у зимову пору спускаЇтьс¤ час в≥д часу досить низковато в р≥внини, а в л≥тню пору п≥дн≥маЇтьс¤ на нагие, безл≥сн≥ гори до границ≥ неск≥нченних сн≥г≥в; детом —. тримаютьс¤ б≥льшою м≥рою на п≥вн≥чних ≥ зах≥дних схилах тор, у зимову пору - на п≥вденних ≥ сх≥дн≥. —. збираютьс¤ час в≥д часу надзвичайно большенными чередами, що пол¤гають ≥з самок ≥ юних самц≥в, не старше 2-ух рок≥в; передуЇ чередою прадавн¤ самка. ƒоросл≥ самц≥ живуть по одинаков≥ й лише вчасно т≥чки приЇднуютьс¤ до чер≥д ≥ вступають отут один з одним у жорсток≥ битви. “ривал≥сть ваг≥тност≥ по р≥зних св≥дченн¤х в≥д 150 до 200 дн≥в. ён≥ самки народжують усього 1-го дитинчати, старенькые час в≥д часу 2, зр≥дка 3. ён≥ —. стр≥мко виростають; на 3-њм м≥с¤ц≥ в них ростуть рога; статевозр≥лими вони стають ≥з 3-х л≥тнього в≥ку. —. волод≥ють гострим чутт¤м ≥ слухом; з≥р њх розвинене ще слабеньк≥. ¬≥дм≥тною рисою њх Ї ц≥кав≥сть ≥ бо¤гузтво.