–озвиток ѕ. представл¤Ї звичайне неповне перевт≥ленн¤. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що вих≥дн≥ з ¤Їчка личинки дуже под≥бн≥ з дорослими, в≥др≥зн¤ючись найменшою величиною, в≥дсутн≥стю крил ≥ ¤кимись другор¤дними ознаками. ”с≥м в≥домо про те, що опосл¤ дек≥лькох линьок виникають зачатки крил, ¤к≥ з кожною линькою ростуть, поки зв≥рине не зак≥нчить перевт≥ленн¤. ”с≥х линьок в≥д 3 до 6. Ќ≥¤ких пер≥од≥в спокою не спостер≥гаЇтьс¤. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що стад≥њ без крил прийн¤то йменувати личинками, стад≥њ ≥з зародковими крильми - л¤лечками. јле, тому що в р≥зних ѕ. крила й у дорослому стан≥ можуть бути не досить розвинен≥ або нав≥ть отсутствовать, то далеченько не пост≥йно можна просто розр≥знити доросла комаха в≥д стад≥њ метаморфоза. ” ¤кихось вар≥антах л¤лечки можуть нав≥ть бути здатними до зл¤ганн¤. ѕ. живуть практично т≥льки на суш≥ й всепоширен≥ по вс≥х крањнах; найб≥льше њх у гар¤чому по¤с≥. ћайже все з них представл¤ють дуже варт≥ уваги био ≥ндив≥дуальност≥, напр. масов≥ переселенн¤ сарани, охоронне розцв≥ченн¤, м≥м≥кр≥¤ й т. п≥д. „исло вид≥в ѕ. ухвалюють в 7000 (приблизно). Orthoptera genuina належать до самих старих комах; вони в≥дом≥ вже в девонських в≥дкладанн¤х, а б≥льш прадавн¤ комаха
- Palaeblattina Duvillei ≥з середн≥х силурийских шар≥в ви¤вл¤Ї безумовну близьк≥сть до даноњ групи (≥ конкретно до тарган≥в).  орисн≥сть, принесена ѕ. людин≥, дуже ерундова; ¤к≥сь види полезны винищуванн¤м шк≥дливих комах, сарана вживаЇтьс¤ м≥сц¤ми в њжу, тарган≥в використовують час в≥д часу в медицин≥. Ќапроти, шкода, принесений ними, вообщем величезний. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що пор≥вн¤нне маловажна шкода в≥д винищуванн¤ припас≥в, њж≥ й псуванн¤ ¤кихось предмет≥в, запод≥юваний тарганами, але шкода, принесений майже вс≥ма ѕ. землеробству, а частково л≥с≥вництву, колосальний; досить указати на незл≥ченн≥ види сарани, з ¤ких у нас особливо принципова перел≥тна (Pachytylus migratorius), прусик (Caloptenus italicus) ≥ Stauronotus maroccanus, також на палю, щоб усв≥домити значенн¤ ѕ. дл¤ людини. ѕ. фактично д≥л¤тьс¤ на 4 групи: кожисто-крылые (Dermatoptera) або щипавки, що б≥гають (Cursoria або таргани), що крокують (Gressoria), куди ставл¤тьс¤ прочани й фазмы й стрибуч≥ (Saltatoria) - c с≥мействами цв≥ркуни, коники й сарана.
Ќ.  н.
ѕр¤ност≥ - речовини, ¤к≥ в маленьк≥й к≥лькост≥ додаютьс¤ до њж≥ дл¤ пол≥пшенн¤ њњ смаку, росту њњ њст≥вност≥ й легкотравност≥ ≥ ¤к≥ д≥ють типовим ≥ збудливим образом на орган≥зм. Ѕ≥льша частина ѕ. рослинного походженн¤; де¤к≥ - зв≥рин≥ продукти, уживан≥ в ¤кост≥ ѕ. (мускус, амбра, цибетова¤ в≥вера, ¤к≥сь риби в ѕеру та ≥н.), що не мають н≥¤кого значенн¤. ѕ. не мають сам≥ по дл¤ себе живильних параметр≥в. ѓхнЇ значенн¤ обумовлюЇтьс¤ зм≥стом алкалоњд≥в ≥ еф≥рних масел, ¤к≥, дратуючи орган≥ травленн¤ й нервову систему, спри¤ють енерг≥йному обм≥ну речовин. ƒратуючи залози харчових орган≥в, ѕ. тим самим до ¤когось ступен¤ спри¤ють розчиненню живильних речовин; процес травленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ усиленнее.