Шерера (російський переклад під ред. А. Н. Пипіна, т. II); А. Галахов, "історія російської словесності, старої й новітньої" (т. 1, отд. II, і т. II, Спб., 1880); М. Сухомлинов, "А. Н. Радищев" (Спб., 1883); В. В. Сиповский, " До літературної історії Листів Російського Подорожанина" (Спб., 1897 - 98); "історія російської літератури" А. Н. Папина, (т. IV, Спб., 1899); Олексій Веселовский, "Західний вплив у новітній російській літературі" (М., 1896); С. Т. Не для кого не секрет те, що аксаков, "Різні твори" (М., 1858; стаття про нагороди кн. Шаховского в драматичній словесності).
Ю. Веселовский.
Вересень (нем. і англ. september; франц. septembre; греч. engtos mhn італ. settembre; лат. mensis september; швед. september; исп. septiembre; старорусск, септемврий; древнеславянск. рюен, заграв; малорусск. вересень, жовтень, сивень, маик; польск. вржесень; народна назва- ревун) - дев'ятий місяць у році, має 30 днів; заголовок одержав від латинск. septem=сім, тому що це був сьомий місяць давньоримського календаря. Карл Величний віддав йому заголовок Herbstmonat (осінній місяць), тому що в С. починається осінь. І навіть не треба й говорити про те, що в старій Русі С. був сьомим, а з XV в. по 1700 г.- першим місяцем у році: 1-го С., у денек св. Симеона Летопроводца, святкувався цивільний, а пізніше й церковний новітній рік.1-ая неделька С. у народу відома під іменуванням семенской, 2-ая - михайлівської, 3-я - никитской, 4-ая - дмитриевской. Народні приказки про С.: панотець С. не любить балувати; у С. тримайся міцніше за каптан; холодний С., так ситий; уважай довбня осінь із C. по шапках так по постолах; помчалися вітерці з напівночі, ай да З.; кинулися довбні так жіночим у літню пору на Семен денек, а того довбні не відали, що надворі С.; запалюй огнь із C. у хаті й на поле; у С. одна ягода, ну й та гіркувата горобина; у С. і аркуш на дереві не тримається; у чоловіка в С. лише ті й празднички, що новітні новины.1-ое С. у народі носить заголовок жіночого літа; цей заголовок зрозумілий також у чехів, сербів, малорусів і поляків; по погоді жіночого літа судять про опромінь; із цього денька починаються жіночі роботи- мнуть і треплят пеньку, миють денек і т.п.; у робітників із цього денька починаються засідоки, тобто робота при вогні. Про 14: у вересні (Спорудження Хреста Господня) є в народі приказки: шуба за каптаном тягнеться; гад і змія не рухається, а хліб з поля рушить; воздвиженские зазимки чоловікові не невдача; метикуй довбня про капусту, на воздвиженьев денек; у гарного чоловіка на воздвиженьев денек і пиріг з капустою. 16 вересня у всіх слов'ян без винятку присвячується ушановуванню пам'яті св. княгині Людмили чеської а 28 С.св. князя В'ячеслава чеського, при чому в католиків ці числа святкуються по новенькому стилю, а в православних- по старенькому. У С. сонце вступає в сузір'я ваг; на 22 або 23 С. (новий. стилю) доводиться осіннє рівнодення, яке вважається початком опромінь. Середня температура С. в Архангельську 8,9, у Спб. 10,7°; у Москві 11,2, у Христиании 11,2, у Копенгагені 12,8° у Берліні 14,9, у Мюнхені 12,9, у Штутгарте 15,0, у Відню 15,8, у Лондоні 14,7, у Брюсселі 15,1, у Парижу 15,6, у Константинополі 20,2, в Афінах 23,4, у Римі 20,7, у Мадриді 18,9, у Лісабоні 19,9°.
Сенявин (Дмитро Миколайович, 1763-1831) - адмірал.