У літературному відношенні "Бідна Ліза", як і інші повісті Карамзина, - добуток достатній слабеньке; російська реальність практично не відбилася в ній або зображена неточно, з очевидною схильністю до ідеалізації й приукрашению. Все-таки, завдяки власному людяному, мягенькому колориту, ця повість, що змусила широке коло читачів проливати сльози над долею зовсім непримітної, помірної героїні, склала еру в історії російської оповідальної літератури й виявила досить доброчинне, хоча й недовговічний вплив на читаючу публіку. Навіть у повісті "Наталя, боярська дочка" (1792), сюжет якої взятий зі старенького російського життя, слащавому элегизму належить 1-ое місце: старовина идеализована, любов носить важка й чутлива вдача. Твору Карамзина скоро стали предметом наслідування. Під впливом "Листів російського подорожанина" написане, напр., "Подорож у полуденну Росію" Вл. Ізмайлова (1800 - 1802) або "Подорож у Малоросію" кн. Шаликова (1803 - 1804); творці цих "Подорожей", подібно Карамзину й Стерва, але без таланта крайнього, ретельно викладають почуття, випробувані ними під час власних скитаний, і намагаються, до цього всього, зворушити читача, часто впадаючи в афектацію й манірність, "Бідна Ліза" також викликала до життя багато наслідувань, напр. "Бідна Маша" А. Ізмайлова (1801), "Злощасна Маргарита" (1803), "Гарна Тетяна, що живе в підошви Воробйових гір". Герой і героїня повісті Жуковського "Марьина Гай" також належать до категорії слащавых коханців. Панування С. у російській літературі, нарешті, тривало, але, надзвичайно недовго; крайності й забавні сторони якихось прихильників цього напрямку викликали сатиричні нападки кн. В'яземського, Горчакова й ін. У комедії Шаховского "Новітній Стерн" (1807) під іменуванням графа Пронского виведений і осміяний звичайний представник слащавых подорожан і "вздыхателей" начебто Шаликова. Остаточний удар С. у російській літературі нанесла поява справжнього роману, представленого спочатку Надєждіним, пізніше Гоголем, що й наочно показав усю умовність колишніх слащавых повістей. Вообщем, у ранешних добутках самого Гоголя, напр. у його "Вечорах на хуторі", ще відчуваються відгомони слащавого напрямку
- похилість до ідеалізації сільського життя й обробленню ідилічного жанру. Пушкіна надзвичайно співчутливо відгукувався про Стерні, запевняв Смирнову перевести "Сентим. подорож", а 10 рядків з "Тристрама, Шэнди" готовий був поставити вище всієї поеми Мура " Лалла-Рук". Порівн. Е. Schmidt, "Richardson, Kousseau und Goethe" (ієна, 1875); Gasmeyer, "Richardson's Pamela, ihre Quellen und ihr Einfluss auf die englische Litteratur" (Лпц., 1891); P. Stapfer, "Laurence Sterne, sa personne et ses ouvrages" (П., 1882); Joseph Texte, "Jeanjacques Rousseau et les origines du cosmopolitisme litteraire"(ll" 1895); L. Petit de Juleville, "Histoire de la langue et de la litterature franaise" (т. VI, вип. 48, 51, 54); Н. Котляревский, "Глобальна скорбота наприкінці минулого й початку нашого століття" (Спб., 1898); "Історія німецької літератури" В.