Заслуговує на увагу майстерне ведення діалогу. Романи й повести, присвячені передчасному періоду християнства, стояти в художньому відношенні вище патріотичних. С. надзвичайно відмінно знайомий зі старою римською культурою; його рано став займати й психічний процес переходу від язичеського світогляду до християнського. Новела "Підемо за Ним" є приголомшливою спробою відтворити "цей процес. Всесвітню популярність роздобув роман С. "Qao vadis?", що особливо користується популярністю в Америці й Італії. С. отрисовывают отут картину вмираючого язичеського Миру, що й народжується християнського. Картина язичеського миру написана із чудовою досконалістю, практично ідеально. Творець досліджував джерела, особливо Тацита, і монументи пластичного мистецтва. Саме-Собою зрозуміло, християнська громада зображена найменш яскраво й рельєфно, Разюче змальовані фігури Нерона й Петрония. Роман буяє сценами, повними трагізму. В, як ми з вами постійно говоримо, однієї з них (Лигия на рогах тура) можна доглянути й символічне значення.
Психічні й публічні романи й новели С. різняться різноманіттям сюжетів. У новелі він домагається такого ж досконалості техніки, як Мопассан. І навіть не треба й говорити про те, що в ранешних новелах С. багато ліризму, задушевності й прихованої гіркоти. Творець не один раз підкреслює історію долі, що безжалісно глумиться над знедоленими й слабенькими ("Янко музикант", " За хлібом", "Бартен Фаворит", " Із записок учителя", "Морський охоронець", "Понапрасну", "У джерела"). Сумний, практично песимістичний настрій особливо відчувається в роман " Без догмата". Універсальність типу, виведеного в особі Плошовского, не підлягає сумніву. Плошовский - Печорин нового складу, людей, у якої воля практично атрофована, а поруч із сиим існує хвороблива вразливість, вдумливість, культ вроди й розумових задоволень. Анелька - эпическипростой і симпатичний тип. Нездатність " До почуття й активної діяльності веде за собою смерть Плошовского й Анельки: Плошовский, почуваючи, що йому бракує "актуальних основ", кінчає самогубством. В особі Плошовского С. закріпило відживаюче власне століття тип частково декадента, частково інтелектуального сибарита, відірваного від звичайної землі. У Плошовского є, у добутках С., попередники: студент у романі "Na marne" і доктор у драмі "На одну карту". 1-ый - тип покаліченого життям позитивіста-ідеаліста, 2-ой - демократ-позитивіст, що робить кар'єру політичною грою, із твердою волею, але без моральних підвалин, що зрештою й гробити його. Родина Поланецких" - побутовий роман, що робить свіжий і підбадьорливий спогад. Він отрисовывают частина інтелігентного польського суспільства - іменитого шляхетства старенької формації, що й знову народжується буржуазій, вышедшей основним образом із середовища дворянства, що розорилося. Герой роману, Поланецкий - людей неіндивідуальна у всьому, із середнім інтелектуальними" розвитком і потужною волею. Романіст виводить його в різні моменти особистого життя й показує на сліди романтизму, від якого Поланецкий і майже всі інші особи роману ще не встигнули отрешиться.