Новітнє видання "Epistulae"віддав Hense (1898, Лпц.); "Ароcolocyntosis" виданий Бюхелером, укупі з текстом Петрония (1862, 1873, 1882, Б.). Порівн. Diderot, "Essai sur les regnes de Claude et de Neron et snr les moeurs et les ecrits de Seneque" (П., 1779); Lehmann, "Claudius und seine Zeit" (Гота, 1858); Schiller, "Geschichte des Romischen Kaiserreichs unter Nero" (Б., 1872); Aubertin, "Seneqae et S. Paul" (П., 1870); Daсbert, "Seneque et la mort d'agrippine" (П., 1884); Gertz, "Studia сгitiса in Senecae dialogos" (Копенг., 1874): Zeiler, "Die Philosophie der Griechen" (III т., 1 ч. Тюбінг., 1880); О. Ribbeck, "Geschichte der Romischen Dichtung" (III т., Штуттг., 1892); W. Ribbeck, "L. Annaeas Seneca der Philosoph" (Ганновер, 1887); Ziegler, "Geschichte der Ethik" (Бонн, 1882); Geipke, "De S. vita et moribus" (Берн, 1848); Martens, "De S. vita et do tempore, quo ems scripta philos. composita sint" (Альтона, 1871); Diepenbrock, "Senecae philosophi vita" (Амстердам, 1888); Hochart, "Etudes sot la vie de S. " (П., 1885); Martha, "Les moralistes sons l'empire romain" (П., 1865; русс. переклад, М., 1879); Rossbach, "Disquisitiones de Senecae filii scrtiptis criticae" (Бреславль, 1882); його ж, "De Senecae recensione et emendatione" (Бреславль, 1887)', його ж статті в "Jahrb. f. Philologie" (CCXLIII); "Hermes"(XVII); Pauly-Wissowa's, "Real-Encyclopadie der Klassischen Altertums wissenschaft" (Штутт., 1894, l); Krohn, "Qnaest. ad antbologiam Latinam" (Галлові, 1887); Teuffel-Schwabe, "Geschichte der Romischen Litteratur" (Лпц., 1890); Thomas, "Rome et l'empire" (П., 1897; русск. пров. Спб., 1899); Schultess, "Annaeana stadia" (Гамбург, 1888); Wetzstein, "L. Annaeus Seneca quid de natura humana censuerit" (1881); Zimenann, "De Tacito Senecae imltatore" (1889 Heikel, "Senecas Character und politische Tnatigkeit ans seinen Schriften belenchteb (Гельсінгфорс, 1886); Модестов, "Філософ С. і його листа до Луцилию" (Київ, 1872). Переклад листів Сенеки напеч. у журнальчике "Віра й Розум" (1884 - 1887).
Н. О.
Сенкевич (Генріх) - відомий польський романіст. Рід. в 1846 г. у Волі Онежской (Wola Oszejska w Lbukowskiem). Вища освіту одержав у варшавській Головній школі. Літературну діяльність почав надзвичайно рано, але відомим стає з 1876 г., коли, подорожуючи по Америці, надсилає звідти ряд путніх нарисів, кореспонденцій, новел, повних художньої правди й гумору. В 80-х роках С. починає друкувати ряд історичних романів, які зробили його, що користуються популярністю не лише на батьківщині, та й у всій Європі й Америці. Будучи співробітником і співредактором повторюваних видань (основним образом "Stowo"), С. належав до обмеженої, старошляхетской партії, хоча в майже всіх власних добутках виступає на захист демократії. У загальному С., але, досить далекий політики й стоїть на ґрунті тільки художніх інтересів. Популярність С. достигнула зеніту опосля виникнення роману " Без догмата" і відтоді продовжує стояти на тому ж рівні. Забезпечене речовинне положення дає йому повну можливість працювати, випливаючи тільки внутрішньому потягу й систематично розширювати власний художній кругозір новенькими подорожами; екскурсії в Африку дали йому матеріал для ряду високомистецьких і захоплюючих листів.