народних трибун≥в. ”се це вбило залежн≥сть —. в≥д маг≥стратури, пр¤мо зв'¤завши поповненн¤ —. з народними маг≥стратськими виборами. ÷ього не досить: маг≥стратура була поставлена практично в залежн≥сть в≥д сенату, тому що кожний маг≥страт усв≥домлював себе маг≥стратом лише тимчасово, сенатором же - на все житт¤. «нищилос¤, практично, ≥ незм≥нне, певне число сенатор≥в; списки —. поповнювалис¤ зараз лише через кожн≥ 5 рок≥в, при чому цензори були повинн≥ зат¤гати в њхн≥х ус≥х колишн≥х курульных маг≥страт≥в; число сенатор≥в, тому, повсевременно зобов'¤зано було коливатис¤ й бути те нижче, те вище звичайного числа. «нищувалас¤ й р≥зниц¤ меж патрицийскими й плебейськими маг≥стратами у всьому, що стосувалос¤ до дорадчих функц≥й кожного сенатора. ћожливо й те, що завершивс¤ розвиток тим, що в сенат ув≥йшли вс≥ колишн≥ маг≥страти, до квестор≥в включно, ≥ к≥льк≥сть сенатор≥в при —улде було зб≥льшено до 600. ” силу такого ж методу поповненн¤ —. з колишн≥х маг≥страт≥в упала вимога граничного в≥ку й установивс¤ п≥знаваний матер≥альний ценз - не нижче 400000 с≥Ї. ” середовищ≥ сенатор≥в установилис¤ в≥дом≥ ранги: у перел≥ках сенатор≥в спереду сто¤ли колишн≥ консули, пот≥м претори, эдилы, трибуни, квестори й зрештою сенатори, що зовс≥м не були маг≥стратами. —аме-—обою зрозум≥ло, ц≥ ранги мали значенн¤ при ход≥ дебат≥в; консул або ≥нший маг≥страт, що головував, звертавс¤ з опитуванн¤м погл¤д≥в спочатку до старших, пот≥м до молодших. ≤ зараз, ¤к ≥ ран≥ше, —. не мав права ≥н≥ц≥ативи; ¤к ≥ народн≥ збори, в≥н не м≥г зас≥дати коли йому завгодно й дискуссировать що йому завгодно. ¬≥н м≥г д≥¤ти лише тод≥, коли його скликав маг≥страт, ≥ дискуссировать лише те, що ставилос¤ на обговоренн¤ головою. ѕрактично, але, —., на противагу комци¤м, м≥г впливати на маг≥страту й виходити за меж≥ його пропозиц≥й. ÷ю можлив≥сть давало йому право кожного сенатора говорити про що йому було бажане, тобто на вопросец маг≥страту в≥дпов≥дати мовою, що виходила за меж≥ запропонованого вопросца; але заключавшиес¤ в таких мовах пропозиц≥њ були б поставлен≥ на обговоренн¤ й вотированы лише з ≥н≥ц≥ативи маг≥страту, ѕевних дн≥в дл¤ зас≥дань у —. не було, не було й певного дл¤ њхнього м≥сц¤. —пец≥ально дл¤ зас≥дань —. призначене був особливий будинок - кур≥¤, але —. м≥г збиратис¤ й збиравс¤ й в ≥нших осв¤чених, ¤к ус≥м в≥домо, закритих прим≥щенн¤х, напр. у майже вс≥х храмах снутри м≥ськоњ риси й поза нењ. «ас≥данн¤ —. починалос¤ з≥ сходом сонц¤, жертвопринесенн¤м ≥ ауспици¤ми. ѕот≥м головуючий ставив на обговоренн¤ або невизначену пропозиц≥ю про мун≥ципальн≥ справи вообщем, або певне про той або ≥ншому вопросце. ѕри цьому в≥н м≥г обмежитис¤ постановкою вопросца або м≥г дов≥датис¤ його в мов≥. ѕ≥д час дебат≥в ≥ в≥н, ≥ вс≥ ≥нш≥ маг≥страти могли втручатис¤ в обговоренн¤, коли њм було бажане. —ам маг≥страту не сприймав рол≥ в голосуванн≥. ѕри опитуванн≥ погл¤д≥в кожний сенатор м≥г або висловитис¤ ≥з приводу пропозиц≥њ голови, або приЇднатис¤ до одному з, що говорили ран≥ше. ”триматис¤ в≥д подач≥ вистави н≥хто не м≥г.