прусский м≥н≥стр народн, осв≥ти ф. √ослер наказав, щоб ус≥ кандидати у вчител¤, до допущенн¤ до пробних зан¤ть, пробули р≥к у —.; внасл≥док цього циркул¤ра, в≥дкритий р¤д нов≥тн≥х —. при середн≥х навчальних закладах. —емипалатинськ - обл. г≥р. —. обл., на прав. бер. як би це було не дивно, але ≥ртиша й при рч. —емипалатинке, що становить рукав ≤ртиша, на abs. висот≥ 1080 фт. —. м≥цн≥сть побудована в 1718 г. полковником —тупиным; через повен≥ не один раз була стерпна дал≥ в≥д берега, так що зараз —. коштуЇ вже на четвертому м≥сц≥. «аголовок своЇ м≥цн≥сть одержала в≥д 7 падати або старих кам'¤них будов, руњни ¤ких видн≥ й зараз б≥л¤ м≥стечка, угору. по ≤ртишу. ” цих палатах знайдене багато письмен на тунгузском мов≥, що стосуютьс¤ дамайской в≥ри, чому вважають, що отут жили тунгузские жерц≥, що пропов≥дували ламањзм калмикам. « 1745 г. —. м≥цн≥сть належала —иб≥рськоњ губ.; з установою  олыванского нам≥сництва зведена, в 1782 г., у ступ≥нь уездн. м≥стечка. ¬ 1797 г. —. прил≥чений до “обольской губ.; в 1804 г. г. як би це було не дивно, але с. скасований, а —. м≥цн≥сть прил≥чена до “омськоњ губ. ” м≥цност≥ заснована була в цей час митниц¤ й побудован≥ м≥нов≥ двори по обидв≥ сторони ≤ртиша, дл¤ торгу з бухарц¤ми й киргизами середньоњ орди. —аме-—обою зрозум≥ло, в 1823 г.  репчал. —. зведена в окр. г. знову утвореноњ ќмськоњ област≥. ”с≥м в≥домо про те, що в 1838 г., з виданн¤м особливого положенн¤ дл¤ керуванн¤ сиб≥рськими киргизами, окр. г. —. скасований ≥ прил≥чений до Ѕ≥йського в. “омськоњ губ. ¬ 1854 г. —. призначений обл. г. ћало хто знаЇ те, що семипалатинской обл. ћешканц≥в у —. 26353 (14153 мжч. ≥ 12200 жнщ.). ¬ 1890 г. двор¤н, оф≥цер≥в ≥ чиновник≥в значилос¤ 871, дух≥вництва - 140, знатних людей ≥ негоц≥ант≥в - 903, м≥щан - 5916, фермер≥в - 1524, козак≥в - 521, нижн≥х в≥йськових чин≥в ≥ њх с≥мейств - 2641, киргиз≥в - 3817, ≥нших - 427, усього 16760; православних ≥ однов≥рц≥в - 7516, розкольник≥в - 83, католик≥в - 72, протестант≥в - 33, арм¤но-григориан - 11, Їврењв - 248, магометан - 8807. Ѕудинк≥в у —. 2500. 1 винокурен. зав., 1 паров. млин, 7 кожевен, 1 скорн¤жн. зав., 3 миловарень., 6 салотопен., 2 броварень., 17 цегельних, 2 гончарн., 3 овчин., 3 свечн., 1 клееваренный. 2 аптеки, 1 город. пол≥кл≥н≥ка на 22 л≥жку, общ. б≥бл≥отека з безкоштовною читальнею, обласний музей, 1 чолов≥ча 4-кл. прог≥мназ≥¤ (57 учащ.), 1 дружин. 4-кл. прог≥мназ≥¤ (137), 1 м≥ське 5-кл. учив. (212), 1 параф≥¤льне (90), 1 рос≥йсько-киргизька шк. (25), 7 монгольських шк. (480), 1 Їврейська школа (10), усього учн≥в 991 ( у тому числ≥ 137 д≥вши.). ћ≥ськ≥ доходи в 1894 г. становили 69349 р., витрати 56978 руб., у тому числ≥ на м≥ське керуванн¤ 11929 руб., на навчальн≥ заклади 7125 руб., на мед частина 620 руб.
Ќ.
—ем≥рам≥да - по сказанн¤х  теси¤ (у ƒиодора II, 4 сл.) дочка богин≥ ƒеркето, вигодувана й вихована голубами, що зробивс¤ дружиною правител¤ —ир≥њ ќнна, в≥дбита в крайнього асс≥р≥йським царем Ќином ≥ опосл¤ погибел≥ Ќ≥на, що с≥ла на ниневийский престол. Ќайдавн≥ш≥ творц≥ приписують њй п≥дстава ¬авилона, звод¤ть до нењ не лише вс≥ ассиро-вавилонснкие монументи, та й перськ≥, ≥ нав≥ть п≥рам≥ди, не говор¤чи вже про вис¤ч≥ сади й шл¤хах пов≥домленн¤ чрез г≥рськ≥ крањни.