Русс. Геогр. Усе давно знають те, що общ."). Не вважаючи вищезгаданих робіт, С. написав цілий ряд статей і нарисів по різним вопросцам географії (напр. усі введення до томів "Барвистої Рф", що виходила під його редакцією) і всі статті по географії в "Энциклопед. Словнику", що виходив в 60-х роках. В 1893 г. він. брав участь у складанні збірника "Сибір, Велична сибірська залізн. ", виданого міністерством грошей для глобальної виставки в Чикаго, і в тому ж році написав статтю: "Колонізаційна роль Рф". Продовжуючи редагувати видання "Азії" Ритгера, С. в 1894 і 1895 рр. випустив два неосяжні томи величезне доповнення, що становить, або в суті зовсім новітня праця по географічному опис Забайкалья, у якому самому С. належить більша дещиця. Коли ж вийшло у світ "Опис Амурської обл. " Г. Е. Грум-Гржимайло, складене з доручення міністерства грошей, при чому майже всі глави були написані С. В 1895 г. був відсвяткований 50-літній ювілей Имп. русс. геогр. общ., із приводу якого С. написав "Історію піввікової діяльності географ, общ. " (3 т.). В 1896 г. С. організував сибірський відділ нижегородської всеросс. виставки, а в дійсний час полягає влаштовувачем окружного відділу на глобальній виставці в Парижу. 1-ая загальний перепис Рф, зроблена в 1897 г., була підготовлена й виконана під основним керуванням С., що надрукував із цієї нагоди статтю: "Відповідні виводи з першого загального перепису" (" Вісті Имп. Русск. Географич. Общ.", 1897). З 1899 г. почав виходити новітню широку працю "Наша батьківщина" - повний географічний опис нашої батьківщини, що редагується В. П. Семеновим під загальним керуванням С. З 1897 г. С. полягає членом муніципальної ради, присутствуя в департаменті законів. На честь С. названі майже всі місцевості в Європі, Азії й Сівба. Америці.
Ю. Зверніть увагу на те, що шокальский.
Семінарія (лат. seminarium - розсадник) - освітня установа для подготовления духовних осіб і вчителів більшою мірою народних шкіл. Заголовок С. виникає в перший раз із часу триентского собору (1545 - 63) і було офіційним найменуванням навчальних закладів, що мали метою подготовление духовних осіб. Пізніше в Німеччині й Франції була сознана потреба в установі особливих С. для подготовления майбутніх учителів, більшою мірою для народних шкіл. Ще барон саксен-готський Эрнесть Благочестивий (разум. в 1675 г.) мав на увазі відкрити таку С. Ідея про установу С. для вчительок захищав Фенелон, у власному творі про виховання дівиць (1687). В 1684 г. була відкрита. у Реймсі "Seminaire des maitres d' ecole", Ідея барона Эрнеста була здійснена. у Німеччині Авг. Герм. Франку в Галасував заснована їм Seminarium praeceptorum (1695 г.) випустила багато вчителів для середніх і нижчих шкіл. В 1732 г. була відкрита С. біля Штетина, в 1735 г. - біля Магдебурга, в 1784 г. - у Берліні і т.д. Не багато помалу ці установи, що нерідко носили. заголовок звичайних шкіл, поширилися в большенном числі по Німеччині, Австрії й Швейцарії; користуючись заступництвом як церковних, як і протестантських духовних осіб, і так назыв.