–озвиток промисл≥в або малоземелл¤ ведуть до емансипац≥њ дорослих дитинок заради самост≥йного зароб≥тку й обертають родину в малу, але без шкоди дл¤ м≥цност≥ батьк≥вськоњ влади над членами, що залишилис¤ в родин≥. –озвиток сус≥дських зв'¤зк≥в, шлюби з дамами, що знаход¤ть заступництво у власних родинах, зм'¤кшують сувор≥сть влади мужн≥й робл¤ть р≥зн≥ системи майнових в≥дносин подружж¤, що знищують сваволю чолов≥ка й варт≥, ¤к зараз п≥дтверджене, у повному узгодженн≥ з ладом господарства, станом землеволод≥нн¤, торг≥вл≥ й промисл≥в у городках. ” зв'¤зку ≥з системами майнових в≥дносин коштують ≥ юридичн≥ моменти шлюбу. —тругаючи батьк≥вська влада довгостроково п≥дтримуЇтьс¤ у власн≥й сил≥ в≥дсутн≥стю втручанн¤ крањни, ¤ке спочатку слабко ( ¤к у Ќ≥меччин≥ й ‘ранц≥њ), або презентовано зац≥кавленими в справ≥ батьками с≥мейств ( ¤к у –им≥), або саме зац≥кавлене в п≥дтримц≥ серйозних початк≥в влади в родин≥, ¤к школ≥ дисципл≥ни й смиренност≥, непом'¤кшеноњ втручанн¤м правового початку (у пол≥цейських абсолютних державах). ” новий час, коли житт¤ просить повного розкр≥паченн¤ особистост≥, коли крайн¤ сама по дл¤ себе стаЇ даною й самост≥йною завб≥льшки держав≥, коли розбудовуЇтьс¤ ф≥нансова самост≥йн≥сть дами а культурний розвиток виключаЇ можлив≥сть влади одн≥Їњ особистост≥ над ≥нший - влади, використовуваноњ у власних ≥нтересах - —. право зовс≥м перетворитьс¤, затверджуючи по черз≥, хоча й марудно, р≥вноправн≥сть, особисту й майнову, дружина й подружж¤, ≥нститут обмежень батьк≥вськоњ влади й оп≥ку, побудовану т≥льки в ≥нтересах захисту молодих. √оворити про римський, н≥мецькому або слов'¤нському тип≥ юридичноњ орган≥зац≥њ родини, ¤к вираженн¤х державних еталон≥в, тому, нереально. Ќов≥тн≥й лад родини Ї продуктом нов≥тн≥х публ≥чних ≥ культурних критер≥й нашого часу. ўо стосуЇтьс¤ канон≥чного елемента), той його вплив коштуЇ, неодм≥нно, у зв'¤зку з в≥дносинами церкви й крањни й пот≥м у зв'¤зку з початками рел≥г≥йноњ вин¤тковост≥. “ому що початок рел≥г≥йний Ї опорою пол≥тичного, воно оп≥куЇ нав≥ть незалежно в≥д в≥дм≥нност≥ спов≥дань (обов'¤зков≥сть церковного шлюбу не т≥льки лише дл¤ п≥ддан, що належать до пануючоњ церкви, та й дл¤ вс≥х ≥нших). « ≥ншоњ сторони, потреба в допущенн≥ шлюб≥в посл≥довник≥в пануючоњ рел≥г≥њ з ≥нов≥рц¤ми, що розбудовуЇтьс¤ усе найб≥льше й найб≥льше з пад≥нн¤м рел≥г≥йних обмежень правоздатност≥, веде до визнанн¤ цив≥льного шлюбу. Ћад сучасному публ≥чному житт¤, вол¤ й культурний р≥ст особистост≥ обумовлюють також розширенн¤ розлученн¤ й пол≥пшенн¤ положенн¤ нелегальних мал¤т. ¬торгненн¤ в лад родини р≥зних частин публ≥чного розвитку не даЇ здатност≥ вчити —. право лише в ¤кост≥ особливоњ, замкненоњ й самост≥йноњ системи норм, що визначаЇ справи влади й п≥дпор¤дкуванн¤, след. ¤к незвичайну частину цив≥льну права. ≤ д≥йсно, тому що —. право м≥стить у соб≥ зобов'¤занн¤, заснован≥ на в≥льному договор≥, ≥ робить майнов≥ справи ос≥б, воно заходить, природно, в область цив≥льного права: але обмеженн¤ батьк≥вськоњ влади, визначенн¤, виход¤чи з переконань публ≥чного ентуз≥азму, критер≥й реальност≥ шлюб≥в ≥ њх роз≥рванн¤, ус¤ оп≥кунська орган≥зац≥¤, карн≥ й пол≥цейськ≥ заходу охорони особистост≥ несамост≥йних член≥в родини виход¤ть з≥ сфери цього права в п≥дл¤гаюч≥ в≥дд≥ли мун≥ципального, адм≥н≥стративного й карного права.