Зрештою, якісь землі по власному положенню або по якості лише тоді й дають дохід, коли звернені під вигони й коли розлучають на них той або інша худоба. Усе це вказує, що дохід від землі можна одержувати за допомогою розведення на них не тільки лише одні рослин, але й звіриних, а тому господарське тваринництво, особливо розведення великої й маленької рогатої худоби, у противность погляду Гаспарена, потрібно зарахувати до С. господарству й розглядати як вітки його виробництва. До нашої сельскохоз. літературі, щодо визначення границь С. господарства як науки, так і індустрії є остання плутаність і заплутаність, так, Преображенський у його "Загальнозрозумілому курсі С. господарства" робить відмінності меж С. господарством і сельскохоз. промислом. Під С. господарством він розуміє науку, під сельскохоз. промислом - землеробську практику, а сельскохоз. індустрія вважає в добуванні доходу від поземельного маєтку за допомогою якихось методів, так що, по його погляду, С. господарство обымает собою й землеробство, і скотарство, і фабричну діяльність. Необхідно відзначити те, що вообщем, такий світогляд випливає з колишніх поглядів на С. господарство, як це було, напр., при кріпосному праві. Тоді в область С. господарства входило не лише землеробство й скотарство, та й С. фабрики, фабрики, ремесла, керування маєтками й навіть піклування про добробут і благочинии сіл і їх мешканців і т.п. Шелехов у власному "Народному керівництві" до С. господарству, область С. господарства вважає не в одному землеробстві, узятому із самому широкому значенні, а в повному тваринництві, у всіх сільських ремеслах, З. архітектурі та ін. Необхідно підкреслити те, що проф. Вусів описує С. господарство заняттям тими рослинами, які "служать для своєї його (людину) потреби й доходу, а наука землеробства вчить вести ці заняття вірно". Усі ці визначення досить незвичайні, коли пригадати, що 70 років тому назад проф. Павлов охарактеризував сельскохоз. науку так: "С. господарство, як наука, є додаток природничих наук до розведення потрібних у гуртожитку рослині й звіриних". До цього визначення надзвичайно близьке визначення проф. Кирхнера, прийняте якимись російськими агрономами-письменниками (Зайкевич, Слезкин), конкретно, що "Сельскохоз. наука є фізіологія й біологія культурних організмів". Треба сказати те, що по погляду С. М. Богданова, до С. господарству ставляться дослідження всіх явищ, захоплюючих у сельскохоз. відношенні". "Подвійна вдача цих явищ, говорить він, з одного боку - фізичних (у широкому змісті), тобто явищ природи вообщем, з інший
- економічних, обумовлює поділ агрономії на два величезні відділи: техніку С. господарства, тобто вчення про фізичні дії в С. господарстві й 2-ое - сільськогосподарську економіку або економію, тобто вчення про економічну сторону сільськогосподарського виробництва". Але в нашій літературі існує визначення С. хоз. і найбільш тісне. Суть С. хоз. полягає у виробництві рослині й звіриних за допомогою землі, щоб одержувати від неї може бути незмінний і вищий дохід" (Фальков).