јле досить було Ѕуссенго й Ћибиху по¤снити зм≥ст добрива й указати, що в природ≥ н≥що не губитьс¤, а все носить ембр≥он нов≥тнього житт¤, що в гнилост≥, гр¤зюки, падла, пол¤гають т≥ елементи, з ¤ких складаЇтьс¤ житт¤ рослин, а через них ≥ зв≥риних, словом дов≥датис¤ кругооб≥г, що в≥дбуваЇтьс¤ в природ≥ невидимо дл¤ наших очей, щоб викликати до житт¤ целую фабрикац≥ю штучних добрив, ¤к≥ в д≥йсний час уживаютьс¤ сотками милл. пд. на пол¤х практично всього св≥тла, не виключаючи й –ф. ≤нший приклад. ” сам≥ крайн≥ роки наука направила увагу на залежн≥сть ф≥зико-х≥м≥чних д≥й, що в≥дбуваютьс¤ в ірунт≥ в≥д життЇд≥¤льност≥ нижчих орган≥зм≥в, ¤к≥, очевидно, значно впливають на ступ≥нь њњ родючост≥. «верн≥ть увагу на те, що й от Ї фабрики, ¤к≥ наготовлюють н≥траг≥н, тобто чисту культуру в штучному субстрат≥ м≥кроб≥в, що викликають утв≥р клубеньков на кор≥нн¤х бобових рослин. “акий продукт розлучають при легкому п≥двищенн≥ температури водою й змочують њм нас≥нн¤чок бобових рослин≥ перед пос≥вом або ірунт. ѕрактичний додаток н≥траг≥ну вит≥к пр¤мо з тих досл≥джень, ¤к≥ були дос¤гнут≥ ф≥з≥олог≥Їю рослин у крайнЇ дес¤тил≥тт¤. ”се знають те, що п≥дкладемо, цей новий удобрювальний зас≥б далеченько не можна ще йменувати надзвичайно всерозповсюдженим ≥ досв≥ди, добуток з н≥траг≥ном, часто ви¤вл¤ютьс¤ без результатними, але Ї не не багато й таких досв≥д≥в, ¤к≥ мовл¤ть на користь нов≥тнього добрива. ћи втримуЇмос¤ поки говорити про ≥нший бактер≥альним добрив≥, так назыв. алините, хоча й на його користь мовл¤ть ¤к≥сь досв≥ди, ¤к≥ напр. досв≥ди проф. —токслаза. √аспарен прав, даючи землеробськ≥й науц≥, на п≥дстав≥ вище наведеного анал≥зу, таке визначенн¤: це наука, що займаЇтьс¤ вишукуванн¤м засоб≥в до добуванн¤ рослинних товар≥в, методом б≥льш досконалим ≥ економ≥чним. јле таке визначенн¤ виключаЇ з област≥ —. господарства зоотехн≥ю, меж тем ¤к н≥мц≥, п≥д словом "Landw irtschaft", зв≥дки й уз¤те наше вираженн¤ —. господарство, розум≥ють не одне лише обробленн¤ земл≥ й розведенн¤ на н≥й господарських рослин, не одне р≥льництво, лук≥вництво, огородничество й сад≥вництво, та й варте в близьк≥й з ними зв'¤зки - скотарство. “ак виходить ≥ по сут≥ справи. ќсновна мета —. господарства, ¤к ≥ндустр≥њ, пол¤гаЇ не у виробництв≥ фактично рослин ≥ нав≥ть зв≥риних, але в добуванн≥ доходу за допомогою њх виробництва. ѕравда, у ¤кихось м≥сц¤х Ќ≥меччини й ‘ранц≥њ Ї ферми, де землеробство ведетьс¤ без скотарства, де вс≥ вдобрювальн≥ засоби виход¤ть ≥з боку, а не виконуютьс¤ у власному господарств≥. јле скотарство не по т≥й головн≥й причин≥ ставитьс¤ до —. господарству, що це крайнЇ, у б≥льш≥й частин≥ випадк≥в, не також може ≥снувати без нього, а зовс≥м по ≥нший. ¬≥вчарство, напр. неймов≥рно без земл≥; усп≥шне й прибуткове розведенн¤ овець просить обов'¤зково величезних вигон≥в ≥ пасовищ. « ≥ншоњ сторони, ≥ рогата худоба, кон¤чки й нав≥ть свин≥ можуть становити предмета особливоњ ≥ндустр≥њ, незалежно в≥д землеробства, лише в м≥сц¤х самих населених ≥ малоземельних. ” б≥льш≥й же частин≥ випадк≥в, зм≥ст зв≥риних ц≥лий р≥к у хл≥вах буваЇ нерентабельним, а може бути лише при гот≥вц≥ пасовищ, ≥ ¤к випливаЇ з'Їднане ≥з ірунтом.