ќсобливо принципове значенн¤ маЇ лов «, у пом≥рному й частково в прохолодному по¤с≥ сев. п≥вкул≥. ќсновне значенн¤ —. мають у ¤кост≥ харчових товар≥в (у свежайшем, солоному, копченому, консервованому вид≥); ¤к≥сь види вживаютьс¤ масами дл¤ витоплюванн¤ жиру, дл¤ виготовленн¤ гуано. Ќе вважаючи того —. в≥д≥грають важливу роль ≥ в ¤кост≥ њж≥ ≥нших, найб≥льш б≥льших риб. як≥сь троп≥чн≥ види отрутн≥.
≤. ’нипович. —≥льське господарство розум≥Їтьс¤ в нас по-р≥зному: те ¤к ≥ндустр≥¤, те ¤к навчанн¤. Ћише в сам≥ крайн≥ роки в навчальних закладах почали це вираженн¤ п≥дм≥нювати словом агроном≥¤. “ак, напр., у нас ≥ дотепер Ї вчен≥ ступен≥ маг≥стра й доктори —. господарства, меж тем сам≥ курси —. господарства читають п≥д заголовком агроном≥њ або землеробства. “эер, що поклав початок науковому й пер≥одичному с≥льському господарству, описуЇ —. господарство ¤к "≥ндустр≥¤, ¤ка маЇ на мет≥, через створенн¤ рослинних ≥ зв≥риних товар≥в, одержувати дох≥д". ѕ≥знаваний французький письменник граф √аспарен намагаЇтьс¤ обірунтувати, що —. господарство, хоча навчанн¤ пор≥вн¤нне нове, все-таки повн≥стю заслуговуЇ найменуванн¤ науки. ”с≥ т≥ла природи, говорить √аспарен, можна вчити або в сам≥ дл¤ себе, не обертаючи нисколечко уваги, чи принесе це досл≥дженн¤ вивчаючому або ≥ншому ¤ку-небудь речовинну користь, або вчити предмет в≥дносно його корисност≥ дл¤ людини. ќдн≥ з них ≥менують науками незапл¤мованими, а ≥нш≥ прикладними, техн≥чними, справжн≥ми. « одн≥Їњ сторони йде справа про те, щоб знати - це ц≥ль наук незапл¤мованих; ц≥ль наук техн≥чних не т≥льки лише щоб знати, але разом з тем ≥ використовувати ц≥ п≥знанн¤ - крайн¤ мета мистецтва техн≥чного. –ослинна ф≥з≥олог≥¤, ¤ка сама Ї галуз≥ ботан≥ки, нас учить, що рослини, дл¤ власного розвитку, вимагають води, теплоти, св≥тла, вуглецю, азоту й бази, тобто м≥сц¤ дл¤ прикр≥пленн¤ й розм≥щенн¤ власного кор≥нь. јле —. господарство, техно наука рослин, до початкових даних додаЇ ≥нш≥ п≥знанн¤. як≥ з вид≥в рослин можуть бути звернен≥ на користь людини; ¤к≥ меж видами Ї р≥зниц≥ б≥льш корисн≥; засобу д≥стати, поширити ц≥ р≥зновиди; заходу, щоб змусити рослини рости вдалечин≥ в≥д њхнього м≥сц¤ батьк≥вщини; виб≥р земл≥, на ¤к≥й вони росли обробка, що й в≥дпов≥даЇ, даноњ земл≥, щоб вони були в повному розвитку, були посильнее, шикарнее, чому в њхньому здичав≥лому стан≥; доставл¤нн¤ рослинам т≥Їњ к≥лькост≥ води, ¤кого вони вимагають; потр≥бний захист дл¤ доставл¤Їтьс¤ рослинам штучно тому ступен¤ тепла, ¤кий њм потр≥бна; зрештою, ¤кими засобами доправити њм живильн≥ речовини, потр≥бн≥ дл¤ њхнього виростанн¤? ”с≥ ц≥ вопросцы, ¤к≥ представл¤ють собою лише розвиток т≥Їњ ж ф≥з≥олог≥њ, але ¤к≥ можуть бути запропонован≥ на вар≥ант мети спец≥альноњ й дл¤ в≥домого, обмеженого числа рослин, становл¤ть особисте доповненн¤ даноњ науки й представл¤ють збори ≥стин, ¤к≥ може ≥снувати й без впровадженн¤. ”се давно знають те, що але лише цього н≥коли не буваЇ. чи «давна с≥льськ≥ хаз¤њ були переконан≥, що гн≥й Ї всепридатне добриво й не можливо ц≥лком зам≥нене будь-¤ким ≥ншим матер≥алом.