Вагнера, Спб., 1878); Romanes, "Darwin und nach Darwin" (Лпц., 1892 - 1895); Wallace "Der Darwinismus" (Брауншвейг, 1891); Eimer, "Die Artbildung und Verwandtschaft bei den Schmetterlingen" (I, 1889; II, 1895, Ієна); Bateson, "Materials for the Study of Variation etc. " (Лонд., 1894); Тімірязєв, "Чарльз Дарвін і його навчання" (М., 1898); Заленский, "Головні початки загальної зоології" (Одеса, 1886); Шимкевич, "Био нариси" (Спб., 1898).
В. Шимкевич.
Селигер - оз. Тверской (Осташковского в.) і Новгородської (Демьянского й Валдайського уу.). Більша дл. 72 в., шир. 49 в. Площа 261 кв. в., у тому числі у Тверской губ. 234 кв. в. Озеро має ракоподібну форму й складається з 23 водойм (плесы, луки, озера), з'єднаних меж собою протоками (межтоками); береги зиґзаґоподібні й утворюють масу напівпро-вов. Фактично "озером" іменують плесо меж гір. Осташковым і ов-ом Хочиным (дл. 19. шир. 9 в.). Про-Вов на С. до 160, з них найбільш значимі: Хочин (31,5 кв. в.) з 6 селищами (1150 жит.); Градовня (Градомля), 8 в. в оточи., горбкуватий, покритий віковим сосновим бором, що належать Ниловой порожній., Ключин, Столбенский, з відомим мон. Ниловой порожній., Житній (Воронов), біля Осташкова, із чоловічим м-рем і ін. На якихось овах озера є теж озера з іншими про-вами (на Хочине найбільше 10, на Градомле 3). На С. багато мілій. В 1 вер. від Осташкова з води озера видається величезний камінь, службовець пристановищем для озерних птахів. Глибина С. у середньому 3 - 4 саж., у майже всіх місцях доходить до 10 і 16 саж. Дно піскове й мулкувате, берега пологі, досить густо заселені. Місцями до берегів підступають маленькі височини, утворюються круті миси (у сіл Боголюбского, Новітній Єлець, у пог. Ріжка). Поверхня С. лежить на висоті 840 фт. над ур. моря. У весняну пору рівень озера піднімається на 1 - 2 арш. Вода незаплямована й здоровіша, лише в гір. Осташкова забруднена покидьками зі шкіряних заводів. Отут водяться судаки, соми, лящі, ряпушка, снетки й сиги (крайні розведені штучно); не вважаючи того, величезна кількість більших раків. Внаслідок хижацьких приймань лову, рибне надбання озера примітно скорочується. З рік, що впадають в озеро, найбільш значимі Сорога (17 вер. дд.) і Крапивня (21 в.), обидві сплавні; джерелом озера служить р. Як би це було не дивно, але селижаровка. Озеро очищається від льоду меж 1 березня й 15 квітня, леденіє заурядно наприкінці вересня. Рух по С. істотне; з 1847 г. на ньому прогулюються пароплави - раз у день із г. Осташкова до Ниловой пуст. і 5 раз у недельку в Полново (кінцевий пункт озера на С.), у Новгородській губ. Не вважаючи маси маленьких судів прибережних мешканців, в 1897 г. у гір. Осташкове навантажено 45 судів з 18 тис. пд. продуктів і розвантажено 110 судів з 205 тис. пд., усього на суму 185 тис. руб. Берега С. були заселені ще в доісторичні часи; залишки кам'яного віку знаходять у майже всіх місцях (у Рожковской слоб., на Столбенском про-ве, у с. Новий. Яльцях і в ін.); з IX в. пануючим популяцією отут стають слов'яни.